Законопроєкт №10449 про правила мобілізації в Україні потрібно ухвалити в першому читанні, після чого, до другого читання, врегулювати спірні моменти, заявив увечері 6 лютого уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Такий висновок омбудсман зробив після термінової наради з міністром оборони Рустемом Умеровим, передає OBOZ.UA, інформує UAINFO.org. 

Свою позицію щодо документа омбудсман висловив у Telegram. О 19:15 вівторка, 6 лютого, він заявив, що деякі пропозиції спірні, якщо орієнтуватися на Конституцію України. Зауваження Лубінця до нового законопроєкту зайняли дев'ять сторінок.

Близько 23:30 у вівторок омбудсман у наступному пості повідомив, що ввечері 6 лютого він був на терміновій нараді з Умеровим, на якій обговорювався проєкт закону про мобілізацію.

"У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку міністра оборони України!" – написав Лубінець.

Раніше омбудсман наголошував на суперечливих нормах у законопроєкті №10449. Вони були детально описані в листі до профільного Комітету ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Читайте також: Терор ТЦК на вулицях дискредитував ідею мобілізації, – заступник голови оборонного комітету Ради

Які зауваження були в уповноваженого Верховної Ради з прав людини:

Нормативний казус у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання "зняти" та "виключити" з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує врегулювання.

У законопроєкті йдеться і про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни. Однак згідно з вимогами статті 17 Конституції, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці запропоновані зміни суперечать Конституції, писав Лубинець.

Крім того, у законопроєкті пропонують передбачити обов'язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. За невиконання мають намір встановити юридичну відповідальність. Однак це, на думку омбудсмана, може не відповідати положенням Конституції України, Закону "Про захист персональних даних", правовим позиціям Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте й сімейне життя.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube