Крім дорогої електроніки, компанії також змушені вкладати кошти в будівництво фізичних бар'єрів, зміцнення наявних конструкцій і страхування себе від збитків.

Як пише Bloomberg, атаки українських безпілотників, що посилюються, змушують російські компанії шукати способи захисту власних заводів і фабрик замість того, щоб покладатися на військових, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

"У найближчі квартали Росія, ймовірно, зможе зробити свої нафтопереробні заводи та інші дорогі об'єкти менш уразливими для ударів безпілотників", - вважає економіст Олександр Ісаков.

За його словами, значну частину цих заходів було вжито в період відносно м'якого дотримання торговельних санкцій, зокрема щодо імпорту електронних компонентів.

За даними одного з місцевих електронних закупівельних майданчиків Tenderpro, близько третини всіх тендерів на поставку систем захисту від БПЛА були проведені підприємствами нафтогазової галузі. На частку промислових і гірничодобувних компаній припадає 28 % і 10 % випадків відповідно.

Читайте також: Атака на Борисоглєбськ: в ЗМІ розповіли, чим насправді займались на ураженому заводі

Війна призвела до "вибухового зростання" ринку радіоелектронної боротьби, і виробництво поки не встигає за попитом, вважає Андрій Клюєв, генеральний директор місцевого виробника радіолокаційного обладнання Umirs.

"Загроза зростає набагато швидше, ніж виробники можуть з нею впоратися", - наголосив він, виступаючи на конференції з технологій боротьби з БПЛА в Москві.

Проте виробництво радарів і обладнання для дистанційного радіоуправління - статистична категорія, до якої потрапляють системи захисту від безпілотників, - починає рік із сильної динаміки. Згідно з останніми даними Росстату, у лютому обсяг виробництва збільшився вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2023 року, і це другий місяць поспіль стрімкого зростання.

Засоби радіоелектронної боротьби не є невразливими для атак безпілотників, але можуть істотно обмежити збиток. Ці засоби захисту запобігли удару по заводу "Славнефть" у Ярославлі, шостому за величиною нафтопереробному заводу в Росії, який придбав свої захисні системи у дочірньої компанії держкорпорації "Ростех".

Читайте також: Чергова спецоперація ГУР: у Татарстані під атаку безпілотників потрапили НПЗ і завод, де збирають "Шахеди". ВІДЕО

За підрахунками Bloomberg, що ґрунтуються на даних з порталів держзакупівель, торік держкомпанії та держустанови витратили на електронну безпеку щонайменше 1,7 мільярда рублів (18,4 мільйона доларів). Більша частина цих витрат була спрямована на захист комунальної та енергетичної інфраструктури, включно з атомною електростанцією за 200 кілометрів (124 милі) від кордону з Україною.

Оцінити, скільки грошей російські корпорації витратили на захист від дронів, на основі відкритих даних практично неможливо, оскільки оголошення про закупівлі публікуються на різних платформах, а російська влада дозволяє компаніям, які потрапили під міжнародні санкції, засекречувати дані про свої закупівлі. За даними Tenderpro, найбільша одинична закупівля обладнання для захисту від дронів становила 45 мільйонів рублів, а 36 % компаній купують дорогі стаціонарні та мобільні системи вартістю понад 1 мільйон рублів (10 845 доларів).

Крім дорогої електроніки, компанії також змушені вкладати кошти в будівництво фізичних бар'єрів, зміцнення наявних конструкцій і страхування себе від збитків. За словами Олени Астаф'євої, комерційного директора московської платформи Tenderpro, інтерес до страхування від ушкоджень дронами зріс утричі.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube