Людській організм зберігає в макрофагах "спогади" про біль, який людина відчула у ранньому віці, що стає одним з основних елементів імунної системи.

У повідомленні вказується, що  науковцям з Дитячого центру Цинцинатті вдалось з’ясувати механізм "запам’ятовування", інформує UAINFO.org з посиланням на MedicalXpress

Повідомляється, що міни у відповідь на біль відбуваються в клітинах макрофагів, які відіграють вирішальну роль в імунній системі. Вчені кажуть, що більш інтенсивні реакції спостерігаються серед жінок.

Проведення досліджень показало, що миші-самці, які пережили травмування в ранньому віці, демонструють такі ж епігенетичні зміни, як і самки, але їхня "пам’ять" не така довготривала. У самок ефект простежувався більше ніж 100 днів після травми.

Розрізи, які робили вчені, була спровокували стовбурові клітини кісткового мозку генерувати "підготовлених" для більш інтенсивної реакції макрофаги – це й посилювало відчуття болю.

"Для нас було несподіванкою побачити, як єдине локальне пошкодження настільки різко змінило системний епігенетичний/транскриптомний (характерний для реакції, спричиненої повним набором мРНК організму – ред.) ландшафт макрофагів", – каже заступник директора Центру дослідження дитячого болю в Цинциннаті Майкл Янковскі.

Читайте також: Експерт назвав точний час для першої чашки кави

Подальше дослідження показало, що зміни, які відбуваються в гені під назвою p75NTR, можна знайти в клітинах макрофагів людини. Для них відповідний часовий проміжок "пам’яті" має становити від 10 до 15 років.

Науковці також спромоглися заблокувати рецептор p75NTR у молодих мишей, що притупило здатність макрофагів передавати інформацію сенсорним нейронам. Як наслідок, це запобігло інтенсивній реакції на повторний біль. Однак досі невідомо, чи безпечними будуть такі методи для людей.

Це відкриття підкреслює фундаментальні відмінності між генетичною активністю імунної системи новонародженого, що ще розвивається, та зрілої системи дорослих.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube