Вік бійця - не єдиний і не визначальний фактор на полі бою, зазначив один із захисників України.

Триває мобілізація в Україні на сьогодні, і головний мінус "армії дорослих" - фізичний стан захисників, бо чим старша людина, то більше записів з'являється в її медичній картці. Питання вивчало видання "Українська правда", інформує UAINFO.org.

Командир батальйону "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади Юрій Федоренко сказав, що з роками знижується здатність справлятися з навантаженнями. Розповів, що на початку АТО у 2014-му йому було 23 роки, і він служив контрактником у Нацгвардії, брав участь у боях на Донеччині, отримав поранення і був списаний як обмежено придатний. Вже у 2022 році розпочав службу як доброволець.

"У 23 роки моя робота була пов'язана зі штурмовими діями - переважно в міській забудові. Тоді міг носити на собі по 50 кілограмів навантаження на далекі відстані. Після чого набагато швидше відновлювався, ніж зараз - у 33 роки", - розповів воїн.

При цьому додає, що зараз навряд чи зміг би переносити ті навантаження, які були у 23 роки. "А уявіть, що людині в 45 років, яка точно має якісь захворювання, треба пройти до бойової позиції 6 кілометрів і пронести на собі до 50 кілограмів БК", - додає Федоренко.

Читайте також: "Кожен боєць — це в нас унікальність: "азовець" розповів, що зараз з дефіцитом людей на фронті

Військовослужбовець і народний депутат України Роман Костенко зазначив виданню, що вік бійця - не єдиний і не визначальний фактор на полі бою, бо не менш важливий професійний досвід і вмотивованість.

"Завжди треба зважати на спеціальність: професійний танкіст, який має багато досвіду роботи з технікою, може і в 40, і в 50, і в 60 років бути професійним танкістом. Наприклад, мій брат - спеціаліст-технар. Він знає і БТР, і танк. Так, йому 50 років, але я не зустрічав такого молодого, який би зрівнявся з ним в управлінні або в ремонті БТР. Він змушує їхати те, що не може їхати. І таких людей багато", - сказав він.

Співбесідник додав, що, якщо мова йде про піхотинців, то, "звичайно, краще бути молодшим". "Бо в 40 і 50 років неможливо бути таким витривалим, як у 20", - наголосив Костенко.

Також старші бійці поступаються молодим в адаптивності до нових умов, швидкості реакції та здатності опановувати нову зброю і технології. Такі переваги молодих військових над старшими відзначали усі співрозмовники видання.

Читайте також: "Всі хочуть мотивованих людей": виснажені українські бригади конкурують за кращих новобранців, – NYT

Командир роти "Гонор" батальйону "Вовки Да Вінчі" 43-річний Олександр Ябчанка на початку повномасштабного вторгнення долучився до українського війська як доброволець, не маючи жодного бойового досвіду.

За два роки великої війни він воював на Лиманському, Бахмутському напрямках, брав участь у контрнаступі на Харківщині та кілька разів був поранений, але після лікування завжди повертався на фронт.

Він розповів, що середній вік військових у його підрозділі, який він очолив в березні 2024 року, понад 40 років.

"Молоді військові завдяки швидкості реакції та хорошій пам'яті значно краще розбираються із сучасною технологічною зброєю, ніж "діди". Як на мене, це головна перевага молоді", - зазначає Ябчанка.

При цьому він додав, що 40–50 років - цілком працездатний вік для бійця.

"Під час війни набагато важливіша твоя готовність, а не дата народження в паспорті. За понад два роки участі в бойових діях на складних ділянках фронту я не згадаю жодної ситуації, коли подумав би: "Ой, Боже, я вже занадто старий для цього", - додає командир роти "Гонор".

Читайте також: П'ять варіантів служби для жінок: кого з українок можуть мобілізувати до ЗСУ

Демограф Олександр Гладун пояснює, чому постарішали ЗСУ. Він вважає, що демографічна ситуація в країні - один із головних факторів, який вплинув на старіння української армії.

При цьому зазначає, що розвал економіки на початку 90-х призвів до значного скорочення народжуваності в Україні - в 1991-му 100 українок народжували 178 дітей, а відтоді цей показник знижувався, і повернутися до нього Україні не вдавалося жодного разу за 33 роки.

Демограф повідомив, що 2001-й узагалі став роком найнижчої народжуваності в українській історії часів незалежності - тоді 100 жінок народжували лише 108 дітей. При цьому кількість жінок репродуктивного віку в Україні суттєво не змінилася з 1991-го по 2001-й.

За його словами, щоб населення не скорочувалося, цей показник має бути вдвічі більшим - приблизно 100/220.

"Зараз вікова категорія чоловіків 40+ суттєво переважає тих, кому від 18 до 25 років", - пояснив експерт.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube