Глава РФ Володимир Путін розглядає відносини з Китаєм як вирішальні для його зусиль щодо подальшої мобілізації російської економіки й оборонної промисловості на підтримку затяжної війни проти України. Для досягнення нових домовленостей у цьому питанні він і поїхав на зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном.

У Пекіні 16 травня вони підписали низку документів, спрямованих на визнання та поглиблення їхньої двосторонньої співпраці. На це вказали аналітики Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW), інформує UAINFO.org.

За повідомленнями китайських і кремлівських ЗМІ, під час зустрічі Путін та Сі Цзіньпін підписали спільну заяву; декілька угод у галузі сільського господарства та екології; угоду про будівництво інфраструктури й інженерних споруд, а також кілька медіаугод. Обидва в своїх публічних виступах наголошували на важливості двосторонньої торговельно-економічної співпраці.

До складу російської делегації входили кілька чиновників і бізнесменів, які теж просували зусилля Кремля щодо подальшої мобілізації оборонної промисловості. Серед них нещодавно призначений міністр оборони Андрій Бєлоусов і звільнений із цієї посади Сергій Шойгу, який став секретарем Ради безпеки. Перший за кілька днів до цієї поїздки заявив про свій намір зосередитися на інтеграції російської військової економіки до загальної економіки РФ. Другому ж Путін доручив працювати з комісією із військово-промислового комплексу.

Крім них, до Пекіна разом із диктатором вирушили голова Служби з військово-технічної співпраці Дмитро Шугаєв, засновник алюмінієвої компанії "РУСАЛ" Олег Дерипаска, глава "Роснафти" Ігор Сєчін та глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.

"Російська делегація, ймовірно, прагнула розширити співпрацю зі своїми китайськими колегами, що сприятиме загальному розширенню економічних зв’язків між Росією та КНР", – припустили в ISW.

Журнал The Economist ще 29 квітня повідомляв, що російська оборонна промисловість все більше покладається на Китай у постачанні товарів подвійного призначення (наприклад, напівпровідники й навігаційне обладнання) для підтримки виробництва озброєнь. Держсекретар США Ентоні Блінкен 1 травня заявив, що експорт Пекіном товарів подвійного призначення до Москви допоміг агресору значно збільшити оборонне виробництво, а загалом 70% російських верстатів і 90% мікроелектроніки виробляються в КНР.

"Китай раніше сигналізував про побоювання, що його економічні відносини з Росією можуть поставити китайські підприємства під загрозу вторинних санкцій. Але Путін, ймовірно, вирішив запобігти цим побоюванням, оскільки російська оборонна промисловість стає дедалі більш залежною від КНР", – оцінили аналітики цілі поїздки диктатора до Пекіна.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube