У Туреччині під час розкопок знайшли горщик із золотом. Один з археологів наголосив, що не знає жодного іншого скарбу такого типу, який було знайдено в Малій Азії.

"Це знахідка найвищої важливості. Археологічний контекст скарбу допоможе нам уточнити хронологію карбування ахеменідських золотих монет", - пояснив археолог з Оксфордського університету Ендрю Медоуз, який не брав участі в проєкті, інформує UAINFO.org з посиланням на The New York Times. 

За припущенням археологів, скарб заховав найманий солдат в земляній підлозі свого помешкання. У цей глечик він поклав свої заощадження - десятки золотих монет, які називають дариками. Кожна з них дорівнювала його місячній зарплаті. Однак це лише один із ймовірних сценаріїв, як горщик із золотом опинився в руїнах. 

Зазначається, що глечик виявили під подвір'ям будинку, який датується третім століттям до нашої ери. Монети було знайдено в кутку більш раннього житла, яке знаходилося під будинком. За теорією, дарики загалом використовували для оплати роботи таких воїнів. 

Читайте також: На картині Леонардо Да Вінчі "Таємна вечеря" знайшли 6 прихованих символів

У виданні додають, що Нотіон, де знайшли золото, знаходиться на ділянці, яка майже дві з половиною тисячі років тому була прикордонною зоною між Європою та Азією. Пізніше саме біля узбережжя Нотіон відбулася морська битва в Пелопоннеській війні між Афінами та Спартою. 

"Цілком можливо, що це не було пов'язано з жодною з цих драматичних подій, - а було просто заощадженням ветерана-найманця в той час і в тому місці, коли солдати удачі могли заробити багато грошей, якщо вони були готові ризикувати своїм життям для того, хто більше заплатить", - вважає археолог з Мічиганського університету Крістофер Ратте.

Водночас золоті монети-дарики є досить рідкісними. На їхній лицьовій стороні намальовано перського царя, який стоїть на колінах у довгій туніці. У лівій руці він тримає лук, а у правій довгий спис. На зворотній стороні стоїть відповідний штамп. Наразі ці монети зберігаються в археологічному музеї Ефеса в Туреччині. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube