Український удар в абсолютно незахищене місце призвів до швидкісного вироблення російських військових ресурсів. Та й не тільки військових, а й економічних.

Міжнародний оглядач Іван Яковина в ефірі Radio NV розповів, як операція ЗСУ в Курській області поламала всі плани російського диктатора Володимира Путіна, інформує UAINFO.org.

"Росія всі свої можливості вклала у 2024 рік. Навіть помітно за російським бюджетом, що бюджети 2023-го і 2025-го набагато менші, ніж бюджет 2024-го. Тобто всі свої гроші, все вбухали у 2024-й, щоб домогтися максимального успіху цього року.

І розрахунок був такий: показати всьому світові, що Російська Федерація буде, можливо, повільно, але неухильно наступати, що зупинити цей рух ніхто не зможе, ніякі сили та засоби не допоможуть Україні відбитися від цього наступу. І що Україна нічого не доб'ється, якщо продовжуватиме опір, а лише тільки втрачатиме людей і територію.

Ось це було завданням російського командування — показати, що так воно і буде. І до Курської операції ЗСУ, треба сказати, багато хто так і думав. Путіну вдалося багатьох людей переконати в тому, що він такий всесильний, і опір марний.

Читайте також: "Стратегічна ціль": експерт розповів, чому захоплення Донбасу для Путіна пріоритетніше за звільнення Курщини

Але через те, що резервів його вистачить тільки на 2024 рік, незабаром його стратегія покриється тріщинами. Чому це неминуче? Тому що ресурси не нескінченні, і щойно вони почнуть закінчуватися, як вся ця стратегія одразу ж почне ламатися.

Тобто можна сказати, що Курська операція ЗСУ достроково призвела до завершення 2024 року для російського генштабу. Вони сподівалися, що весь 2024 рік будуть наступати, а зараз через курський наступ виходить, що сили можуть закінчитися раніше, ще до настання 2025 року.

Український удар в абсолютно незахищене місце призвів до швидкісного вироблення російських військових ресурсів. Та й не тільки військових, а й економічних теж.

Ті люди, ті військові засоби, та техніка, яка мала піти на підтримку російського наступу на Донбасі восени, командуванню ЗС РФ доводиться витрачати просто зараз. Причому витрачати в дуже незручних для Росії умовах — на своїй власній території. А вести війну на своїй території завжди більш шкода, ніж на території противника, і в умовах, коли [головнокомандувач ЗСУ Олександр] Сирський нарізає скибками та з'їдає ці всі російські підкріплення, що надходять на фронт.

Читайте також: Чому РФ прагне захопити Покровськ за будь-яку ціну: думка експерта

Насправді ситуація для російського командування дуже несприятлива. І чим вона може обернутися найближчими тижнями? Я припускаю, що в міру наростання темпів українського тиску на курському напрямку Росія буде змушена направляти туди дедалі більше і більше людей, сил і засобів. Не зможуть вони далі підтримувати наступ із нинішніми темпами на Донбасі.

Я навіть ризикну припустити, подивимося, збудеться це чи не збудеться, що через два тижні наступ російської армії на Донбасі або повністю припиниться, або, скажімо так, інтенсивність його значно зменшиться.

Можливо, я, звісно, видаю бажане за дійсне, я не військовий експерт, можу помилятися в таких питаннях. Однак я чомусь схиляюся до такої думки, що неможливо розірватися на дві частини, тому відправлятимуть війська до Курська і, відповідно, на Донбасі російський наступ трошки вщухне.

Читайте також: Путін наказав армії звільнити Курську область: експерт оцінив, чи спроможні на це росіяни

Чому так станеться? Я думаю, що приблизно за два тижні Володимир Путін переконається, що Курськ — це серйозно, що це вже не якийсь удар, який відвертає увагу, і що українські війська справді прямують до обласного центру і можуть взяти його в облогу.

Допустити паніку, масової втечі людей з півмільйонного, доволі великого російського міста, Путін, найімовірніше, не зможе, тому російські резерви туди й будуть спрямовані. Принаймні, я собі це так уявляю. У голову Путіну залізти доволі складно і зрозуміти, що він повирішує собі за два тижні, але мені здається, що справа буде саме так", - розповів Яковина.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube