Фото: Генштаб

Фахівці Інституту вивчення війни проаналізували прогноз очільника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова про ймовірне прагнення Росії завершити війну до 2026 року.

Своє бачення вони виклали у новому звіті Інституту вивчення війни, передає NV, інформує UAINFO.org.

Аналітики ISW оцінили висловлену Кирилом Будановим думку про те, що Росія, ймовірно, прагне досягти вирішальної перемоги в Україні до 2026 року — тобто до того, як ймовірні середньо- та довгострокові проблеми її економіки та формування збройних сил РФ почнуть значно погіршувати здатність Росії підтримувати її війну проти України.

15 вересня під час дискусій у межах 20-ї зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Києві Буданов висловив кілька тез таких:

• що Кремль вважає 2025 рік переломним, оскільки нездатність забезпечити перемогу в Україні до початку 2026 року підірве позиції Росії прагнення залишатися глобальною супердержавою протягом наступних 30 років;
• що до середини 2025 року Росія очікує погіршення економічної та соціально-політичної ситуації, а також посилення складнощів із набором військових;
• що російська армія вже відчуває нестачу кадрів і зменшення кількості нових «добровольців», які підписують контракти;
• що українське вторгнення в Курську область у поєднанні з постійними ударами України по російських територіях деморалізували російських громадян і підірвали уявлення російської громадськості про непереможність Росії;
• що наростання цих проблем може змусити Володимира Путіна прийняти критичне рішення: або розпочати чергову ризиковану та суперечливу мобілізацію, або знизити інтенсивність бойових дій в Україні;
• що роль Північної Кореї як військового союзника Росії є дуже помітною, адже поставки артилерійських боєприпасів з КНДР мають прямий і швидкий вплив на динаміку війни, оскільки українські сили відчувають посилення оперативного темпу операції армії РФ лише через кілька днів після надходження артилерійських боєприпасів, наданих Північною Кореєю.

Читайте також: Переламні події осені: Дикий оцінив, коли може закінчитися війна

При цьому оцінка Буданова непрямо передбачає, що західні держави збережуть підтримку України на поточному рівні протягом наступного року чи двох, додають фахівці ISW. Вони також відзначають, що «залишається незрозумілим, що може вчинити Путін у період між поточним моментом і до 2026 року або наскільки ефективними будуть його зусилля компенсувати наслідки російської війни проти України, зокрема за допомогою іноземних партнерів, таких як Іран, Північна Корея та Китайська Народна Республіка (КНР)».

Зі свого боку, ISW продовжує оцінювати, що Путін не хоче оголошувати ще одну навіть часткову мобілізацію, побоюючись внутрішнього невдоволення в РФ. Тож аналітики прогнозують, що він, ймовірно, наказуватиме Міністерству оборони продовжувати заходи з прихованої мобілізації доти, доки такі зусилля не почнуть значно відставати від оперативних потреб російської окупаційної армії в Україні.

Читайте також: Росія хоче завершити війну в Україні: Буданов назвав рік

Аналітики Інституту також підкреслюють, що Путін зберігає можливість оголосити ще один раунд мобілізації (як він зробив це восени 2022 року) навіть попри своє бажання уникнути цього. ISW продовжує оцінювати, що наразі Кремль не бажає йти на зниження інтенсивності бойових операцій російських військ в Україні, оскільки Кремль вважає «стратегічним імперативом» збереження ініціативи на полі бою за армією РФ. Водночас залишається незрозумілим, чи відповість Путін новим етапом мобілізації, якщо зіткнеться з новою кризою, схожою (або навіть гіршою) за кризу [дефіциту військової сили] восени 2022 року. Адже протягом двох років відтоді Росія зміцнила свої зусилля з формування збройних сил, міжнародні військові зв’язки та інвестиції у військову економіку — і, ймовірно, цей процес продовжуватиметься до 2026 року.

Утім, Росія, ймовірно, зіткнеться з дедалі більшими проблемами у виробництві та закупівлі обладнання та матеріалів, необхідних для її війни проти України. Тож Кремль, імовірно, дедалі більше покладатиметься на іноземних партнерів, щоб закрити ці свої потреби. Щоб підтримувати темп своїх наступальних операцій в Україні, армія РФ значною мірою покладається на «розконсервовані» запаси зброї та військової техніки радянських часів, зокрема бронетехніки. Тож якщо РФ має намір підтримувати поточний темп операцій у середньо- та довгостроковій перспективі, російському уряду, ймовірно, доведеться продовжити мобілізацію російської економіки та оборонної промисловості та додатково інвестувати в розбудову її потенціалу. Наразі Росія виснажує свої обмежені радянські запаси, але поки незрозуміло, чи зможе російська оборонна промисловість виробляти достатньо техніки, щоб витримати високий рівень втрат обладнання, яких зазнає армія РФ в Україні, навіть за умови подальшої економічної мобілізації. Раніше ISW оцінював, що зусилля Росії щодо розширення свого ОПК навряд чи будуть стійкими в середньо- та довгостроковій перспективі - зокрема через очікувану нестачу робочої сили та вплив західних санкцій. Путін 4 квітня визнав, що Росія відчуватиме високий попит на людські ресурси і зіткнеться з нестачею робочої сили в найближчі роки. А 24 грудня 2023 року прокремлівське видання Известия повідомило, що нестача робочої сили в Росії, частково спричинена війною в Україні, досягла 4,8 мільйона людей у ​​2023 році та, ймовірно, погіршуватиме здатність Росії посилювати оборонну промисловість.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube