Нове дослідження стверджує, що сінна лихоманка могла зіграти важливу роль у зникненні мамонтів у післяльодовиковий період, передає NV, інформує UAINFO.org.

Вчені припускають, що збільшення кількості пилку, пов’язане зі змінами екосистеми в міру потепління клімату, спричинило в деяких тварин алергічні реакції, ускладнюючи їхню здатність сприймати запахи. Це могло негативно вплинути на репродукцію мамонтів, оскільки забиті носи знижували їхню здатність знаходити партнерів для спаровування, що в кінцевому підсумку призвело до скорочення популяції.

Більшість мамонтів вимерли близько 10 000 років тому, після завершення останнього льодовикового періоду, коли рослинність почала бурхливо розростатися в їхніх місцях проживання. Дослідники припускають, що алергія на пилок могла стати важливим фактором, що перешкоджає успішному розмноженню цих древніх гігантів.

Читайте також: На березі Дніпра у Запоріжжі знайшли рештки мамонта, який жив тисячі років тому. ФОТО

«Скорочення популяції могло бути пов’язане з механізмами, які порушували чутливість до запахів і знижували ймовірність успішного спарювання. Ці механізми могли бути викликані алергією на пилок або рослинними токсинами», — зазначають автори дослідження.

Команда вчених вивчала заморожені тканини доісторичних тварин, таких як шерстисті мамонти, печерні леви і носороги, і виявила фрагменти білків, пов’язаних з імунною системою, зокрема імуноглобулін, який міг бути пов’язаний з алергічними реакціями. Вони також знайшли сліди рослин, що викликають алергію у ссавців.

Читайте також: Вчені приготували першу в світі фрикадельку з мамонта

Хоча ця гіпотеза не виключає інших причин вимирання мамонтів, таких як зміна клімату, полювання або хвороби, вона додає нову цікаву теорію до обговорення. Дослідники сподіваються знайти біомаркери, такі як імуноглобулін E, який може підтвердити їхню гіпотезу.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube