Бойова медикиня 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Оксана Чорна розповіла про найстрашніші поранення, з якими стикалася на фронті.

Допис парамедикиня опублікувала на своїй сторінці в Facebook, інформує UAINFO.org.

Сама Оксана отримала травму голови та руки, перебуваючи під Костянтинівкою Краматорського району.

«Недаремно кажуть, що свист своєї міни ти не почуєш. Ось і я не почула. Ні свисту снаряда, ні дзижчання дрона, ні навіть звуку виходу. Глухий звук розриву. І не так, щоб супер сильний.

Далі я пам’ятаю, як щось мокре потекло по обличчю заливаючи око. Я підняла ліву руку, щоб витерти щоку. Долоню червоним пофарбувала кров. Болю не було. Взагалі. Я побігла до машини. Вона на диво була ціла. Сіла, та поїхала", — поділилася медикиня.

Однією рукою жінка рулила, а іншою намагалася з’ясувати, чи нічого не стирчить з її рани на голові. Пізніше Оксана зрозуміла, що кров тече не тільки з її голови, а й з руки.

«Подумала, що було б непогано перебинтувати. Але на черговому роздоріжжі, я раптом забула куди їхати. Ось взагалі. Здавалося, що я тут вперше. Хоча через це село я вже разів 20 каталася», — поділилася Оксана.

Читайте також: "Дуже часто гинуть у перших боях": новобранцям ЗСУ бракує базових навичок і мотивації, а досвідчена піхота виснажена, – FT

Повз жінку проїхав джип, проте вона не хотіла просити про допомогу, адже тоді, за її словами, скоріше за все довелося б лишити її власну машину, яка пройшла з парамедикинею Бахмут та Авдіївку.

Чорній вдалося доїхати до стабілізаційного пункту самостійно. Там її зустріли побратими, які надали допомогу. Весь одяг жінки був у крові, але єдине, про що вона просила медиків — не загубити її бронік, адже її «в ньому ще жодного разу не вбили».

Окрім власної історії про травму, парамедикиня розповіла про найстрашніші поранення, з якими стикалася на фронті.

«Найстрашніші поранення, які я бачила на стабіку — це черепно-мозкові. Коли з дірки в голові на білу простинку витікає рожеве місиво, яке раніше відповідало за думки, почуття, пам’ять.

Читайте також: "Запах смерті усюди": бійці ЗСУ на "нулі" мало сподіваються на план перемоги Зеленського, – The Times

Відірвані руки та ноги, кишки, акуратно складені у футболку, діри у грудях, з яких виривається зі свистом повітря. Все це можна відремонтувати. Сутність людини житиме, любитиме, мріятиме…

А ось погляд в нікуди, у тих, хто втратив самого себе через черепно-мозкову травму, лякає мене до одуріння", — зазначила Оксана.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube