Мелодія та слова, які торкають кожну ниточку душі, – це Державний Гімн. Тут відображені прагнення народу, культурна спадщина та національна ідентичність.

Щороку 10 березня українці відзначають День Державного Гімну, що є нагадуванням про важливість української символіки та її роль у формуванні свідомості народу. Ця урочиста після є особливою для кожного, вона викликає щемливі емоції та гордість. Щоразу, коли звучать перші ноти гімну, українці відчувають єдність, незламність та віру в краще майбутнє, передає UAINFO.org з посиланням на "Еспресо".

Гімн закріплений в Конституції поряд з Державним Прапором та Гербом, як символ нашої держави. 

Державний Гімн України: історія 

Вперше текст вірша Павла Чубинського світ побачив у 1863 році, а з музикою, яку було створено Михайлом Вербицьким, він був опублікований вже у 1865-му. Композиція швидко набула популярності, особливо на теренах Західної України. Її перше публічне виконання відбулося 10 березня 1865 року у місті Перемишль під час концертної програми, присвяченої вшануванню пам’яті Тараса Шевченка. Тому, через багато років саме ця дата стала ключовою для відзначення Дня Державного Гімну України. 

У період 1917–1920 років цей твір слугував у ролі офіційного гімну як УНР, так і ЗУНР, а згодом — і Карпатської України.

"Символічно, що вірш "Ще не вмерла Україна" був створений на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині", – зазначив Олександр Штоквиш у матеріалі до 200-річчя Михайла Вербицького, згідно з даними інституту Національної нацпам'яті. 

Читайте також: Екс-президент розповів, яка помилка закралася в канонічну версію гімну України

На офіційному рівні музичну частину Державного Гімну України було офіційно затверджено Указом Президії Верховної Ради у січні 1992 року, а його статус як одного з головних державних символів закріплено у статті 20 Конституції. Текст гімну, що складається з першого куплету вірша Павла Чубинського та приспіву, був офіційно затверджений 6 березня 2003 року та відображено у законі "Про Державний Гімн України".

Як декілька віків тому, так і нині, кожне слово Гімну ніби передає глибинні почуття нашого народу, його прагнення та національні цінності. Тому, ця велична композиція звучить на початку та вкінці важливих урочистостей, супроводжує державні церемонії та інші офіційні події, символізуючи єдність та силу народу.

Цікаві факти про головну урочисту пісню України

• У 1863 році львівський літературно-політичний журнал "Мета" опублікував текст "Ще не вмерла Україна" серед добірки творів Кобзаря, що включала такі знакові поезії, як "Лічу в неволі", "Мені однаково", "Заповіт". Через цю публікацію у Галичині певний час побутувала думка, що автором слів гімну є Тарас Шевченко.
• Прониклива поезія Павла Чубинського зачепила серце композитора Михайла Вербицького, адже поєднувала в собі силу патріотичного духу та легкість звучання. Спершу він особисто виконав пісню на зібранні гімназійної "Громади" в Перемишлі. Усвідомлюючи значення цього твору для українців, Вербицький адаптував його для хорового виконання, надавши йому ще більш урочистого і натхненного звучання. Так народилася пісня, яка згодом стала одним із найважливіших символів національної ідентичності.
• Уперше Державний Гімн України було записано в жовтні 1910 року в німецькому місті Кельн. Цю знакову подію увіковічнив видатний український оперний співак Модест Менцинський, виконавши гімн у супроводі оркестру. 
• Цікаво також те, що у 2005 році до 140-ї річниці першого публічного виконання Державного Гімну України, було випущено пам’ятну срібну монету номіналом 10 гривень. Вона стала символом пошани та національної гордості. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube