Фото: ua.news

"Про НАБУ і САП. Це не фінальна крапка. Те, що сталося навколо НАБУ і САП, зокрема і відповідні законодавчі зміни, які позбавляють ці інституції процесуальної незалежності, - це велика помилка і потенційна проблема", - про це у Фейсбуці пише політолог Володимир Фесенко,  інформує UAINFO.org.

"Прямих негативних наслідків не буде, тому що наші партнери не відмовлять Україні у воєнній і економічній підтримці під час нової хвилі російської навали. Але проблеми, і зовнішньополітичні і внутрішньополітичні, проявляться згодом, скоріше за все в повоєнний час, а можливо і раніше.

Для України як держави проблема буде в тому, що ліквідація незалежності НАБУ і САП створить серйозні перешкоди для руху України до Євросоюзу, і під час переговорів, і, особливо, на фінальній стадії вступу до ЄС, якщо до неї дійде справа. Виникає і внутрішньополітична проблема, яка проявляється вже зараз – суттєве посилення внутрішньополітичної поляризації в умовах ескалації війни з ворогом. Може загостритись і суспільне ставлення до проблем з корупцією.

Читайте також: Ліквідація незалежності НАБУ та САП: парламент схвалив скандальний законопроєкт

Як це не парадоксально, але проблеми виникнуть і для Президента Зеленського. Рішення щодо повноважень НАБУ і САП, і загострення політичних конфліктів навколо теми боротьби з корупцією, можуть вдарити по рівню довіри до Президента Зеленського і по його електоральних перспективах, а в зовнішньополітичному плані ускладнити стосунки з деякими нашими міжнародними партнерами. Системного і довгострокового негативу від удару по НАБУ і САП може бути набагато більше, ніж якихось ситуативних зисків для президентської команди.

На ситуацію навколо НАБУ і САП треба дивитися не тільки в нинішньому політичному контексті. Насправді, війна проти антикорупційних інституцій і антикорупційного законодавства почалася з моменту створення НАБУ і САП. Нинішня атака на НАБУ і САП є далеко не першою, в тому числі і за участі СБУ. Були і кримінальні справи проти колишнього очільника НАБУ, і дискредитаційні атаки проти антикорупційних інституцій, і конфлікти з іншими правоохоронними органами, в тому числі і з СБУ. Були і рішення Конституційного суду, які били по легітимності НАБУ, і по антикорупційному законодавству. Значна частина політичних і адміністративних еліт, представників старих правоохоронних органів і судових інституцій були вкрай негативно налаштовані проти антикорупційних інституцій і антикорупційного законодавства, і боролися проти них, зокрема і в прихований спосіб. І цей спротив може бути і надалі, зокрема проти антикорупційного законодавства.

НАБУ і САП вдавалося виживати і продовжувати свою діяльність завдяки двом чинникам – позиції українського громадянського суспільства і активному тиску з боку наших західних партнерів. Причому другий чинник був набагато більш потужний. НАБУ і САП взагалі могли б не створити, якщо б не прагнення України отримати безвізовий статус в стосунках з ЄС. В обмін на це треба було створити антикорупційні інституції і нове антикорупційне законодавство. НАБУ і САП створювались і починали свою діяльність при потужній підтримці (фінансовій і політичній) наших міжнародних партнерів. Для НАБУ і САП особливим «янголом-охоронцем» був Мін'юст США, який і допомагав цим антикорупційним інституціям, а іноді і захищав їх. Зараз (при Трампі), мабуть, такої підтримки не має. Але, хто знає, що буде завтра.

Читайте також: ЄС стурбований ситуацією з НАБУ та САП та вказує на умови підтримки України

До роботи НАБУ і САП, як і взагалі до ефективності нашої антикорупційної політики, було і є чимало претензій, і навіть гострої критики. Але це не означає, що треба позбавити незалежності антикорупційні інституції в умовах, коли потреба в боротьбі з корупцією тільки зростає.

Нинішні події навколо НАБУ і САП не ставлять фінальну крапку в їх історії. Як саме створення цих антикорупційних інституцій залежало від активності і впливу громадянського суспільства України і наших західних партнерів, так і відновлення їх незалежності буде залежати від тих саме чинників. Питання лише в тому, коли це відбудеться – в найближчій перспективі, після завершення війни і повоєнних виборів, чи коли критично постане питання про можливість вступу України до ЄС", - завершив політолог.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube