Українські компанії все частіше виходять на міжнародні ринки. Але присутність у Європі — це не лише офіси, контракти та логістика. Це комунікація. Вміння заявити про себе так, щоб тебе почули, зрозуміли й запам'ятали.

Свій шлях Євген починав в Україні як підприємець у сфері харчових продуктів і маркетингу. Саме тоді він побачив, що успіх компанії визначається не лише якістю, а й тим, як про неї говорять. Сьогодні він керує медіакомпаніями в Дубаї та Іспанії, виступає на бізнес-конференціях у Відні та Валенсії і працює з компаніями з різних країн, допомагаючи їм впроваджувати системні медіа-стратегії у добу цифрової трансформації.

За його словами, медіа для бізнесу — не додаток до стратегії, а її фундамент. «Європейський ринок перенасичений інформацією. Тут недостатньо мати гарний продукт. Потрібно вміти розповісти про нього мовою, зрозумілою місцевій аудиторії». Його освітні програми в Zarsus Blogger School пройшли близько 2250 підприємців з України, Польщі та Німеччини, які вчаться вибудовувати медійну присутність на міжнародних ринках.

З досвіду роботи він бачить: українському бізнесу бракує не якості, а системного підходу до медійної комунікації. Ось кілька ключових напрямків, які допоможуть це змінити.

Власний наратив — з чого почати

Перша помилка — копіювати західні бренди. Друга — говорити тільки про війну. Не працює ні те, ні інше.

Величко каже: почніть з простого — чесно дайте собі відповідь на кілька питань. Що робить ваш бренд унікальним? Яку проблему він вирішує? Чому клієнт має обрати саме вас? Без цього розуміння будь-яка комунікація буде порожньою.

«Наратив — історія про те, хто ви, звідки й куди йдете. Європейці цінують автентичність більше, ніж ідеальну картинку», — пояснює він.

Власний досвід це підтверджує. Створивши кілька харчових брендів, він зрозумів: продукт може бути відмінним, але без історії, яка резонує з аудиторією, його не почують. Саме тому в 2019 році він зосередився на цифровому маркетингу та медіастратегії. Пізніше заснував дві медіакомпанії — Zarsus FZCO та Zarsus Media Sociedad Limitada. Кожна з них працює на різних ринках, але принцип один: розповідати про бізнес так, щоб це викликало відгук.

Репутація будується роками, руйнується за день

Репутація — найцінніший актив у Європі. Один неперевірений факт у пресі, одна необачна заява — і довіру втрачено. Відновити її майже неможливо. Одна українська IT-компанія втратила контракт після того, як у інтерв'ю її керівник перебільшив кількість клієнтів удвічі. Німці перевірили за день і розірвали переговори.

В Україні бізнес часто сприймає медіа як спосіб "показати себе". У Європі медіа вибудовують довіру. Тут аудиторія очікує не рекламу, а позицію, аналіз і компетентність. Тому медіа-присутність має бути регулярною та професійною.

На думку експерта, потрібна системна робота з контентом: статті, коментарі, участь у галузевих дискусіях, виступи на конференціях. «Коли європейський партнер гуглить назву вашої компанії, він має побачити не порожнечу, а послідовну присутність: інтерв'ю, публікації, відгуки».

Регулярна активність у медіа — справа надійності, а не публічності. Європейці довіряють тим, кого бачать постійно.

Євген активно використовує цей підхід. Його відео подивилися понад 45 мільйонів разів — у TikTok (1,3 млн підписників), Instagram (267 тисяч), Facebook (146 тисяч) і YouTube. Але головне не цифри. Головне — довіра, яку вони формують. Коли він виходить на сцену як хедлайнер у Відні чи Валенсії, аудиторія вже знає, хто він і чому варто слухати.

Соцмережі як інструмент стратегії

Соцмережі в Європі працюють інакше, ніж в Україні. LinkedIn тут — бізнес-платформа номер один, а не просто резюме. Instagram — інструмент побудови особистого бренду, а не розважальний канал. Facebook використовують для комʼюніті, а не для новин.

Бізнес-коуч радить підприємцям адаптувати контент під кожну платформу окремо. «Те, що спрацювало в українському TikTok, може провалитися в німецькому LinkedIn. Потрібно розуміти культурний контекст кожної мережі».

Алгоритми європейських соцмереж працюють на основі довіри, а не вірусності. Тут важливі коментарі, обговорення, персональна експертиза. Контент підприємців має бути не лише яскравим, а й глибоким — з конкретними порадами, прикладами й аналітикою.

Такий підхід створює навколо бренду не фанів, а спільноту. Лояльну аудиторію, готову підтримати бізнес у будь-якій країні.

Ще один момент — мова. Навіть якщо ви публікуєте англійською, важливо, щоб текст був написаний носієм або пройшов професійну редактуру. Помилки в граматиці чи стилістиці одразу знижують довіру до бренду.

Євген створив Zarsus Blogger School для того, щоб навчати підприємців вибудовувати через соцмережі стратегічну комунікацію. Його студенти — власники бізнесів, консультанти, експерти, які розуміють: медіа — канал довіри, а не розваги.

Культурна адаптація — найбільший виклик

Культурні відмінності — те, про що українські компанії часто забувають. Те, що вважається нормальним у нас, може здатися агресивним чи непрофесійним там. І навпаки.

Він наводить приклад: «В Україні прийнято говорити прямо, без зайвих реверансів. У Німеччині це сприймають як чесність. У Франції — як брак такту. В Іспанії важливі емоції та особисті зв'язки. В Нідерландах — конкретика й цифри». Одне й те саме повідомлення може викликати зовсім різну реакцію залежно від країни.

Адаптація контенту — переосмислення повідомлення з урахуванням культурного коду аудиторії. Робота Євгена в Дубаї та Іспанії дала йому розуміння: як один і той самий бізнес може по-різному звучати для різних ринків.

Партнерства через медіа — довгий шлях

Фінальний етап — побудова довгострокових партнерств через медіа. Європейці цінують стабільність і передбачуваність. Разові угоди тут менш цінні, ніж тривалі стосунки. Навіть якщо вони формуються повільно.

Європейський бізнес не схильний до імпульсивних рішень. Партнерства формуються місяцями — через діалог, відкритість і послідовність. Медіа скорочують шлях від знайомства до реальної співпраці, але не замінюють його повністю.

Євген розвиває закрите бізнес-комʼюніті, де підприємці обмінюються досвідом, налагоджують партнерства, запускають спільні проєкти. «Найсильніший ресурс для бізнесу — зв'язки. Правильні контакти відкривають двері, які не відкриє жодна реклама».

Медіа допомагають ці зв'язки формувати. Коли ви регулярно публікуєте експертний контент, берете участь у галузевих дискусіях, виступаєте на конференціях — ви стаєте видимими для потенційних партнерів. Довіра формується поступово, але саме вона стає основою для співпраці.

Прозорість, передбачуваність, спільні цінності — те, що відкриває двері до європейських партнерів.

Що з цього випливає

Медіа будують довіру. Вона дозволяє українському бізнесу звучати у світі професійно. Європа готова співпрацювати з Україною, але для цього українські компанії мають навчитися говорити мовою, яку розуміє міжнародна аудиторія.

Як показує практика, український бізнес має все необхідне: якість, амбіції, бажання розвиватися. Бракує системного підходу до медійної комунікації.

Чим виразніше українські компанії навчаються користуватися медіа, тим швидше їхні історії перетворюються на впізнавані бренди. Український бізнес уже довів, що може конкурувати якістю. Залишилося навчитися про це розповідати.

Олександр Мироненко

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube