Війна Росії проти України, ймовірно, завершиться наступного року - і на умовах, вкрай несприятливих для Києва.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише видання Politico, інформує UAINFO.org.

Чому такий прогноз?

Оглядач Джеймі Деттмер зазначає, що це пов'язано із тим, що минулого тижня ЄС не зміг домовитися про використання заморожених російських активів для підтримки України.

Відмова від пропозиції про репараційний кредит позбавляє Україну гарантованого фінансування на наступні два роки.

"Саме юридичні побоювання Бельгії щодо позики, а також небажання президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні приєднатися до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у підтримці цієї пропозиції прирекли її на провал.

І все це, попри тижні суперечок та завищені очікування прихильників плану, зокрема президентки Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн", - пише автор.

На щастя, ЄС все ж надасть Україні значний пакет фінансування, погодившись на спільне запозичення у 90 млрд євро. Київ отримає кредит за рахунок безвідсоткової позики, забезпеченої бюджетом ЄС.

Видання зазначає, що хоч це й дозволить Україні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року, пакет допомоги розрахований на два роки, і цього буде недостатньо, щоб Київ міг продовжувати боротьбу.

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, через скорочення фінансової підтримки з боку США дефіцит бюджету України протягом наступних двох років сягне близько $160 млрд.

"Простіше кажучи, Україні знадобиться набагато більше від Європи - і блоку буде дедалі важче це забезпечити", - пояснив автор.

Все ж багато європейських лідерів були досить оптимістичними після укладення угоди про фінансування минулого тижня. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що узгоджений пакет все ще пов'язаний із замороженими російськими активами.

"Крім того, існує думка, що подальший кредит може бути доданий і опосередковано пов'язаний з російськими активами. І це можливо. Але це також можна тлумачити як рахування курчат, перш ніж вони вилупляться, оскільки все залежить від того, яку угоду буде укладено для припинення війни", - додав Деттмер.

Тим часом, отримати ще один кредит буде не так просто, коли бюджет України знову спорожніє.

Три країни - Угорщина, Словаччина та Чехія, вже відмовилися від програми спільного запозичення, про яку було оголошено минулого тижня.

Автор зазначає, неважко уявити, що до них приєднаються й інші країни, які не погоджуються з ідеєю ще одного багатомільярдного пакету допомоги в 2027 році, який є важливим виборчим роком як для Франції, так і для Німеччини. Крім того, президент США Дональд Трамп усе ще буде в Білому домі, тож немає сенсу сподіватися на додаткові кошти з Вашингтона.

Прем'єр Бельгії Де Вевер назвав угоду минулого тижня "перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності... і перемогою для ЄС".

Путін бачить все інакше

Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати кредит, сказав: "Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, то його мотивація продовжувати цю війну стане значно слабшою".

Автор вважає, що провал переговорів щодо заморожених активів минулого тижня підкреслив розбіжності між європейськими лідерами.

Путін, безсумнівно, зробить із цього власні висновки, лише підтвердивши, що час на його боці. Що якщо він почекає ще трохи, 28-пунктний план, який його помічники розробили разом із послужливим спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, може бути відновлений, залишивши Україну та Європу в скрутному становищі?

Також російський диктатор може стежити за опитуваннями громадської думки й бачити зростання невдоволення європейських виборців підтримкою України в деяких найбільших економіках континенту.

Так, минулого тижня Politico опублікував опитування, що показало, що респонденти в Німеччині та Франції, можливо, ще більш неохоче підтримують фінансування України, ніж респонденти в США.

У Німеччині 45% респондентів заявили, що підтримають скорочення фінансової допомоги Україні, тоді як лише 20% висловилися за збільшення допомоги. У Франції 37% респондентів хотіли б надавати менше допомоги Києву, тоді як лише 24% висловилися за її збільшення.

"Напередодні засідання Європейської ради минулого тижня прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що європейським лідерам надається можливість спростувати твердження Трампа про їхню слабкість. Що, підписавши угоду про розблокування сотень мільярдів заморожених російських активів, вони також дадуть відповідь на таврування президентом США Європи як "групи країн, що занепадають".

Цього їм не вдалося зробити", - підсумував автор. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube