Фото: скриншот з відео

Російський диктатор Володимир Путін продовжує демонструвати, що його не задовольнить формат мирного врегулювання, яке стосується лише України та не передбачає радикальної реструктуризації НАТО.

Про це пише Інститут вивчення війни, аналізуючи заяви Путіна 15 січня у виступі перед іноземними дипломатами, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Путін повторив свій наратив про те, що війна Росії проти України, мовляв, є «прямою відповіддю» на ігнорування Заходом інтересів Росії шляхом розширення НАТО, яке відбувалося попри нібито публічні обіцянки Росії про нерозширення Альянсу. Диктатор також заявив, що для миру в Україні буцімто необхідно «повернутися до обговорення нової архітектури безпеки», яку раніше пропонувала країна-агресорка.

В ISW нагадують, що ще наприкінці 2021 року Росія висунула НАТО ультиматуми, виконання яких вимагало б руйнування Альянсу та перегляду архітектури європейської безпеки (зокрема вимоги до повернення НАТО до кордонів 1997 року). Путін неодноразово демонстрував, що його вимоги є більшими, ніж ті, що викладені в запропонованому США 28-пунктному плані та подальших його варіантах, наголошують в ISW. Аналітики переконані, що Путін залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021 та 2022 років, які виходять за межі територіальних завоювань та не обмежуються Україною.

Водночас Кремль продовжує поширювати хибні наративи про те, що оборона України перебуває на межі краху. Однак дані про російські здобутки від початку повномасштабного вторгнення свідчать про протилежне, нагадують в ISW. Речник Кремля Дмитро Пєсков 15 січня заявив, що ситуація для України, мовляв, погіршується з кожним днем, і що «коридор для прийняття рішень [з боку України] звужується». Пєсков мав на увазі, що Київ повинен поступитися вимогам Росії зараз — перш ніж Україна не зможе захистити себе і буде змушена капітулювати в майбутньому.

Однак, як підкреслюють в ISW, українська оборона не перебуває на межі колапсу, і українські сили вже змогли запобігти реалізації головної цілі Путіна — підкоренню всієї України російською армією та військовою силою. Аналітики нагадують, що на піку темпів російського вторгнення в березні 2022 року окупанти захопили 26,16% території України. Подальший український контрнаступ, спрямований на витіснення російських військ з Києва та північної України, скоротив цей показник до 20,21% станом на кінець квітня 2022 року. Обсяги територій, контрольованих Росією, продовжували зменшуватися — до 17,84% наприкінці 2022 року після Харківського та Херсонського контрнаступів України.

Площі захоплених окупантами територій залишалися відносно незмінним у 2023, 2024 та 2025 роках. Російські війська контролювали від 17,9% до 18,52% території України у 2023 та 2024 роках, а до кінця 2025 року цей показник зріс до 19,32%. Таким чином, російські війська окупували додатково 1,5% території України за останні три роки, підрахували в ISW. При цьому російські здобутки були незначними та обмежені швидкістю пішого кроку, оскільки російські війська були змушені вдаватися до виснажливих піхотних атак і за всі роки так і не змогли відновити механізовану маневрову війну на полі бою. Російські завоювання на полі бою, ймовірно, продовжуватимуть бути повільними та виснажливими і навряд чи призведуть до швидкого краху лінії фронту в Україні, резюмують аналітики ISW.

Фахівці також додають, що очільник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов продовжує озвучувати «очевидну брехню» та перебільшує російські досягнення на полі бою, щоб поширювати хибний наратив Кремля про нібито невідворотність воєнної перемоги РФ. Зокрема 15 січня Герасимов знову заявив, що російські війська захопили Куп’янськ, попри численні візуальні докази та повідомлення про протилежне, нагадує ISW.