Фото: Закарпатська ОВА

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні як закон урядовий законопроєкт щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації (реєстр № 12353).

Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий, інформує UAINFO.org з посиланням на Департамент комунікації МВС. 

«Це давно назріла законодавча ініціатива з огляду на необхідність удосконалення законодавства у сфері евакуації цивільного населення з районів проведення воєнних (бойових) дій, зокрема дітей, осіб з інвалідністю, громадян похилого віку та інших категорій населення, особливо в період повномасштабної війни росії проти України», - зазначив Богдан Драп’ятий.

Основні положення прийнятого Закону:

1.  Рішення про проведення обов’язкової евакуації населення з населених пунктів, розташованих на територіях активних або можливих воєнних (бойових) дій, приймається військовими адміністраціями за пропозицією військового командування на відповідній території.

2.  Обов’язкова евакуація дітей проводиться разом з одним із батьків, особою, яка їх замінює, чи іншим законним представником та здійснюється органами опіки та піклування із залученням Національної поліції для забезпечення публічної безпеки і порядку.

3.  Рішення про обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб ухвалюється військовими адміністраціями за пропозицією військового командування та за погодженням із Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів.

4.  У разі, якщо населений пункт розташований на території активних бойових дій і батьки відмовляються від обов’язкової евакуації дітей, евакуацію до безпечних районів здійснює Національна поліція з подальшою передачею дітей органам опіки та піклування на безпечних територіях.

5.  На територіях, з яких проводиться обов’язкова евакуація, можуть запроваджуватися обмеження щодо порядку в’їзду (входу) та перебування.

Заступник міністра внутрішніх справ України зауважив, що понад рік цей законопроєкт проходив процедури узгодження та пошуку оптимальних механізмів забезпечення безпеки, насамперед для тих категорій осіб, які через вік не можуть самостійно подбати про власну безпеку.