Це, разом із референдумом про підтримку мирного плану Зеленського, може бути однією з ключових передвиборчих технологій влади.

Президентські вибори в Україні можуть пройти без скасування воєнного стану — навіть у разі досягнення домовленості про припинення вогню. Такий сценарій розглядається на Банковій як ключова технологічна конструкція майбутньої кампанії, пише у статті "За склом: переговори без фіналу, вибори без миру?" Інна Ведернікова. Про це свідчить інформація джерел, близьких до переговорного процесу, а також співрозмовників у Верховній Раді, Центральній виборчій комісії та офісі президента, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua.

Раніше Reuters і Financial Times повідомили про ймовірну послідовність кроків, що обговорювалася на переговорах в Абу-Дабі: укладення домовленостей навесні, потім проведення президентських виборів і референдуму. Володимир Зеленський публічно підтвердив можливість такого розвитку подій.

За даними джерел ZN.UA, зараз ідеться про рамкову угоду на основі 20 пунктів мирного плану. Перший тур виборів і референдум про підтримку цього плану може відбутися на початку червня.

При цьому навіть у разі домовленості про припинення вогню воєнний стан на період виборів не скасовуватимуть.

Офіційно це може пояснюватися необхідністю дочекатися ратифікації гарантій безпеки і неможливістю "довіритися Путіну". Однак збереження воєнного стану створює для влади керовану конфігурацію кампанії: стислі терміни, обмеження пересування, контроль інформаційного простору, дія телемарафону "Єдині новини", розширені повноваження силових структур.

За інформацією співрозмовників, формула Банкової прагматична: перемога в один тур. Соціологія показує, що в другому турі чинний президент поступається низці потенційних конкурентів. Саме тому ключове завдання — конвертувати наявну підтримку в більш ніж 50% уже в першому турі.

Моделювання виборів в умовах воєнного стану (закон про воєнний стан буде змінено), за словами джерел у ВРУ, ЦВК і ОПУ, передбачає усічений формат кампанії з істотними ризиками для окремих категорій виборців. Йдеться про голосування за кордоном (у МЗС уже проходять координаційні наради за участю спецслужб), тимчасово переміщених осіб, а також військовослужбовців.

Голосування військових розглядається як одна з найбільш чутливих зон. Чинний Виборчий кодекс передбачає створення спеціальних дільниць. Така практика застосовувалася і 2019 року, коли на частині спецдільниць у Донецькій та Луганській областях спостерігачі не отримали доступу. В умовах воєнного стану і сотень тисяч військовослужбовців, які голосують на закритих дільницях, саме організація та адміністрування процесу можуть стати критичними факторами.

Співрозмовники підкреслюють: йдеться не про пряме порушення закону, а про формування специфічної виборчої архітектури, максимально адаптованої під режим воєнного стану і коротку кампанію. Така модель дає змогу керувати процесом, але водночас посилює питання довіри, інклюзивності та подальшої легітимності результату.

Паралельно розглядається проведення дублем з першим туром референдуму щодо підтримки мирного плану — ініціатива походить з української сторони і не є прямою вимогою Вашингтона. Залізне зчеплення між референдумом і майбутнім миром має підштовхнути людей проголосувати за єдину людину, яка цього миру домагається.

Остаточна конфігурація залежатиме від розвитку переговорного процесу. Однак усередині країни базовим сценарієм уже зараз розглядається проведення виборів без скасування воєнного стану — як ключовий елемент політичної технології.