Нове дослідження показало, як різні рівні глобальних викидів вплинуть на Антарктичний півострів до 2100 року. За найгіршого сценарію регіон може втратити крижані шельфи, зазнати різкого скорочення морського льоду та серйозних змін екосистем, які вже неможливо буде повернути назад.

Антарктида нагрівається майже вдвічі швидше, ніж у середньому планета. Це прискорює танення льодовиків, підвищує рівень моря та порушує харчові ланцюги. Про це пише Gizmodo, інформує UAINFO.org з посиланням на "24 канал".

Дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Environmental Science, аналізує три можливі сценарії розвитку подій для Антарктичного півострова – найтеплішої частини континенту.

Команда під керівництвом професорки гляціології з Newcastle University Бетан Девіс використала кліматичні моделі CMIP6 – набір стандартизованих симуляцій, що дозволяють оцінити реакцію кліматичних систем на різні обсяги викидів парникових газів.

Найоптимістичніший варіант передбачає обмеження глобального потепління до 1,8 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня до 2100 року. У такому разі площа зимового морського льоду зменшиться незначно, внесок регіону у підвищення рівня моря складе лише кілька міліметрів, а льодовики та шельфові льодовики переважно збережуться.

Втім, нинішня траєкторія світу ближча до сценарію середньо-високих викидів. За нього глобальна температура може зрости приблизно на 3,6 градуса Цельсія до кінця століття. На Антарктичному півострові це означатиме підвищення температури на 3,4 градуса порівняно з нинішніми показниками, близько 19 додаткових днів на рік із температурою вище нуля та збільшення частки дощів замість снігу.

Потепління океану й активніше підняття теплих вод прискорять відступ льодовиків. Зросте частота екстремальних погодних явищ. Місцеві види, зокрема пінгвін Аделі, втратять частину середовища існування. Дощі становлять особливу загрозу для пташенят, які не витримують намокання, що може призводити до втрати цілих колоній.

Найгірший сценарій – підвищення глобальної температури приблизно на 4,4 градуса Цельсія – матиме катастрофічні наслідки. Він передбачає руйнування крижаних шельфів, значну втрату морського льоду, частіші й потужніші екстремальні явища та різке скорочення популяцій місцевих видів. За словами дослідників, такі зміни можуть стати незворотними через перетин критичних кліматичних точок.

Науковці наголошують, що майбутнє регіону залежить від швидкості переходу до нульових викидів. Антарктичний півострів називають своєрідним індикатором змін – процеси, які розпочинаються тут, згодом впливають на весь континент і глобальну систему.

Дослідники зазначають, що зміни вже помітні під час польових робіт – на льодових шельфах з’являються калюжі талої води, а дощі трапляються навіть узимку. Частину дослідницьких майданчиків доводиться залишати через небезпеку танення. Водночас автори підкреслюють, що ще не пізно змінити курс, якщо скорочення викидів розпочнеться найближчим десятиліттям.