Туринська плащаниця — велике лляне полотно завдовжки близько 4,4 метра, яке багато вірян вважають справжнім поховальним саваном Ісуса Христа, — знову опинилася в центрі уваги науковців.

Нове дослідження, результати якого опубліковані на сервері препринтів bioRxiv, пропонує свіжий погляд на історію об'єкта через призму генетичного аналізу, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Згідно з історичними документами, плащаниця вперше з’явилася у Франції в середині XIV століття у власності лицаря Жоффруа де Шарні. Попри те, що реліквія впродовж століть була об'єктом паломництва, зокрема її відвідував Папа Франциск у 2015 році, наукові дані часто суперечать релігійним переказам. Попередні радіовуглецеві аналізи вказували на те, що тканина була виготовлена між 1260 та 1390 роками, що збігається з часом її появи в історичних хроніках як можливої майстерної підробки.

У новому дослідженні вчені проаналізували ДНК із зразків, зібраних ще у 1978 році. Результати виявилися доволі несподіваними: на полотні знайшли сліди величезної кількості рослин і тварин, проте саме їхній склад викликає найбільше запитань у прихильників теорії автентичності.

Читайте також: У купі сміття знайшли старовинний документ, який підтверджує існування людини з легенд

Зокрема, на плащаниці виявили ДНК дикої моркви, апельсинів, бананів та арахісу. Генетично знайдена морква наближена до сортів, які були виведені в Європі лише у XV-XVI століттях. Апельсини та банани також потрапили до європейського регіону пізніше за епоху Христа. Найбільше дослідників вразила відсутність типової флори Близького Сходу першого століття, що підкріплює версію про середземноморське походження полотна в епоху пізнього Середньовіччя.

Генетичний аналіз тваринних слідів виявив присутність ДНК свиней, овець, козлів, коней, а також домашніх котів та собак. Це свідчить про те, що полотно тривалий час перебувало в контакті з господарським середовищем Європи або Середземномор’я.

Читайте також: Давньоримська армія в Альпах: нова знахідка змінює історію

Щодо людської ДНК, результати виявилися ще дивнішими. Понад 55% виявлених ліній належать до Близького Сходу, що часто використовується як аргумент на користь автентичності. Проте західноєвропейські лінії складають лише близько 5,6%. Справжньою сенсацією стала наявність майже 39% індійських генетичних ліній. Вчені припускають, що це може бути пов’язано з імпортом пряжі або самого льону з регіонів долини Інду, які в давніх текстах згадувалися як «Хіндойін».

Хоча не можна повністю виключити пізніше забруднення полотна під час його транспортування та численних експозицій, сукупність даних — від радіовуглецевого датування до аналізу сільськогосподарських культур — дедалі більше вказує на те, що плащаниця є унікальним артефактом середньовічної епохи. Навіть якщо вона не є прямим свідком біблійних подій, цей об'єкт залишається безцінним джерелом інформації про торговельні шляхи, міграцію рослин та культурну взаємодію між різними частинами світу в минулому.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube