Нове міждисциплінарне дослідження під керівництвом Адріани Россі з Університету Кампанії розкрило неочікувані подробиці римської облоги Помпеї 89 року до н.е.

Аналізуючи північні оборонні стіни міста, науковці виявили специфічні пошкодження, які свідчать про використання полібола — стародавнього аналога кулемета, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Ця скорострільна артилерійська система, раніше відома лише з античних текстів, виявилася реальним інструментом війни, що випередив свій час на тисячоліття.

Докази було знайдено не у вигляді залишків самої зброї, а завдяки слідам на кам’яних стінах, які століттями зберігалися під шаром вулканічного попелу. Замість типових круглих вм’ятин від каменів баліст, дослідники зафіксували щільні групи чотирикутних заглиблень завглибшки в кілька сантиметрів. Використовуючи високоточне лазерне сканування та 3D-моделювання, вчені встановили, що такі сліди могли залишити лише металеві болти, випущені з високою швидкістю та надзвичайною точністю по кутовій траекторії.

Читайте також: Другий за величиною в історії: в Єгипті знайшли стародавній християнський храмовий комплекс. ФОТО

Полібол, винайдений Діонісієм Олександрійським у III столітті до н.е., використовував складну систему ланцюгів та шестерень для автоматичної перезарядки з магазину. Характер влучань у Помпеях — віялоподібні групи з мінімальною дистанцією між ударами — повністю збігається з описами інженера Філона Візантійського. Така зброя дозволяла римському полководцю Суллі вести безперервний вогонь, фактично «притискаючи» захисників до землі та не даючи архіваріусам чи лучникам висунутися з-за укріплень.

Це відкриття змінює уявлення про рівень технічного оснащення армії Римської республіки. Використання подібних автоматизованих систем вказує на глибокий технологічний обмін між Римом та еліністичними центрами, такими як Родос.

Завдяки поєднанню цифрової археології та інженерного аналізу, вчені змогли довести, що античні інженери створили механізми, рівень автоматизації яких людство змогло повторити лише через два тисячоліття.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube