Вчені з Осакського столичного університету в Японії провели дослідження на мишах, які показали, чому вживання хліба сприяє набору ваги і жирового прошарку навіть за умови збереження приблизно однакового рівня споживання калорій, повідомляє Science Alert, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua

Дослідники з'ясували, що вживання більшої кількості пшеничного хліба пов'язане зі зниженням витрат енергії, зміщуючи метаболізм у бік стану, за якого пріоритет надається накопиченню жиру, навіть за умови збереження приблизно однакового рівня калорій у раціоні.

"Ці результати дають змогу припустити, що збільшення ваги може бути пов'язане не зі специфічними ефектами пшениці, а скоріше з сильною схильністю до вживання вуглеводів і пов'язаними з цим метаболічними змінами", — заявив дієтолог Сігенобу Мацумура з Осакського столичного університету.

Вчені провели експеримент, під час якого мишам пропонували вибір між їхньою звичайною, здоровою дієтою на основі злаків і простим хлібом, запеченим пшеничним борошном або запеченим рисовим борошном. Після цього вчені спостерігали за мишами, відмічаючи, як вони набирали вагу і спалювали калорії в стані спокою і під час активності.

Дослідники також взяли зразки крові тварин, які показали рівні гормонів, цукру в крові та метаболітів. Крім того, вони вивчили зразки тканин для оцінки експресії генів у печінці.

Експеримент показав, що миші віддавали перевагу дієті з високим вмістом вуглеводів, що призводило до збільшення ваги і зростання жирової тканини у мишей, особливо у самців. Подальший аналіз і подальші тести показали, що ці дві ключові зміни були викликані не переїданням або нестачею фізичної активності, а самими продуктами харчування. Під час вживання пшеничного борошна спалювалося менше калорій загалом, водночас активувалися гени, що відповідають за перетворення вуглеводів на жири.

Ще одне додаткове дослідження, проведене на групі, яка вживала пшеничне борошно, показало, що після відновлення стандартного раціону харчування набір ваги припинився, а метаболічні зміни звернулися назад.

"У майбутньому ми сподіваємося, що це стане науковим підґрунтям для досягнення балансу між "смаком" і "здоров'ям" у сфері рекомендацій з харчування, харчової освіти та розробки продуктів харчування", — сказав Мацумура.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube