Іноді найточніші відповіді про минуле знаходять там, де, здавалось би, уже нічого не залишилося. Саме людські кістки допомогли дослідникам відновити не лише приблизний період життя давніх людей, а й зрозуміти, чим вони харчувалися та як змінювався їхній побут упродовж століть.

Міжнародна група археологів проаналізувала рештки людей, знайдені на території північно-центральної Польщі, щоб простежити, як змінювався раціон місцевого населення від неоліту до бронзової доби. Йдеться про період, що охоплює приблизно три тисячі років. Дослідження дало змогу побачити не лише харчові звички різних спільнот, а й відмінності у способі господарювання, пересуванні та навіть доступі до ресурсів у різні історичні етапи, розповідає SkiTechDaily, інформує UAINFO.org з посиланням на "24 канал".

Основою роботи став аналіз кісток 60 людей, які жили між 4100 і 1230 роками до нашої ери. Саме цей період вважається важливим для історії Центральної Європи, адже тоді відбувалися масштабні зміни – зокрема переселення степових груп і поширення нових сільськогосподарських культур.

Читайте також: Другий за величиною в історії: в Єгипті знайшли стародавній християнський храмовий комплекс. ФОТО

Через те, що археологічних матеріалів з цього регіону збереглося небагато, вчені використали сучасні лабораторні методи – радіовуглецеве датування, аналіз давньої ДНК, а також дослідження стабільних ізотопів вуглецю й азоту. Такий підхід дозволив встановити не лише часові межі, а й зрозуміти, які продукти становили основу харчування в різні періоди.

Зокрема, представники культури шнурової кераміки, які з’явилися тут близько 2800 року до нашої ери, не завжди селилися на найбільш придатних для землеробства територіях. Часто вони використовували ліси та річкові долини для випасу худоби. Згодом їхній раціон почав нагадувати харчування місцевих землеробських спільнот, що, ймовірно, свідчить про поступове пристосування до нових умов життя.

Читайте також: Занепад неоліту: вчені знайшли докази масового вимирання населення 5000 років тому

Окремо дослідники звернули увагу на просо. У багатьох частинах Євразії ця культура швидко стала однією з головних у харчуванні, однак у дослідженому регіоні ситуація виявилася неоднорідною. Приблизно з 1200 року до нашої ери частина населення активно включала просо до раціону, тоді як інші групи майже не використовували його.

Ці харчові відмінності збігалися і з різницею в поховальних обрядах, що, на думку вчених, може свідчити про культурні межі між окремими спільнотами. Крім того, аналіз показав ранні прояви соціальної нерівності. У кістках окремих людей зафіксували вищий рівень тваринного білка, що може вказувати на нерівномірний доступ до їжі та ресурсів. У підсумку дослідники дійшли висновку, що давні громади не просто переймали чужі практики, а поступово виробляли власні способи виживання, реагуючи на зміни довкілля та суспільства.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube