Військовий режим М’янми заборонив продаж і перевезення гінекологічних прокладок для жінок, стверджуючи, що їх у медичних цілях використовують «повстанці».

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на місцевих активістів, адже офіційної інформації про заборону наразі немає, передає NV, інформує UAINFO.org.

М’янма — країна Південно-Східної Азії, де з 2021 року триває громадянська війна. Саме тоді військовий режим влаштував переворот та захопили владу, скинувши демократично обраних представників країни.

Уряд не опублікував офіційної заяви щодо заборони продажу і перевезення прокладок, проте вважається, що така заборона може бути частиною стратегії, відомої як «чотири зрізи». Ця стратегія спрямована на позбавлення представників руху опору базових ресурсів у війні.

За словами місцевих активістів, військовий режим переконаний, що представники руху опору використовують жіночі прокладки при лікуванні ран та як підкладку у взуття, яка вбирає кров і піт.

Мередіт Банн, засновниця благодійної медичної організації Skills for Humanity (SFH), зазначила, що кожен, хто коли-небудь працював у військовій медицині, знає, що гігієнічні прокладки не можна використовувати для лікування вогнепальних поранень чи навіть рваних ран.

Генрієтта Сейрак, яка заснувала в М’янмі організацію з історичної освіти Pan Ka Lay, сказала, що жінкам доводилося використовувати небезпечні альтернативи, такі як ганчірки, листя чи газети, що наражало їх на ризик захворювань та спричиняло сильний дискомфорт і біль. При цьому альтернативні засоби гігієни під час менструації, зокрема чаші або тампони, не поширені в країні.

Також активісти розповідають, що деякі жінки вимушено звертаються до тіньового ринку, де ціна на прокладки зросла втричі. Раніше засоби гігієни коштували три тисячі к’ятів (62 гривні) за упаковку, а зараз вартість становить дев’ять тисяч к’ятів (187 гривень). Мінімальна денна заробітна плата в країні становить 7,8 тисячі к’ятів.

Тінзар Шунлей Ї, директорка феміністичної організації Sisters2Sisters, зазначила, що заборона продажу прокладок може мати ширшу мету, ніж обмеження ресурсів руху опору. На думку активістки, таким чином військовий режим прагне обмежити пересування жінок та є формою гендерно зумовленого насильства. Також правозахисниці переконані, що заборона спрямована на підсилення табуйованості теми менструації у М’янмі.

Зараз правозахисниці намагаються поширювати безкоштовні засоби гігієни серед населення. Також Тінзар Шунлей Ї заявила, що місцеві групи повідомили ООН про ситуацію в М’янмі, назвавши заборону такого основного товару «порушенням прав людини».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube