Зменшений парад у Москві на 9 травня показав невдачі Москви на полі бою та її страх перед зростаючою ефективністю далекобійних ударів України. Вперше за три роки ініціатива у війні, схоже, перейшла до Києва, вказують у журналі The Economist, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua.

"Переживши сувору зиму, коли міста та енергетична мережа майже щоночі зазнавали обстрілів масованими російськими безпілотниками та ракетами, Україна тепер змінює ситуацію. Вона нав'язує Росії дедалі більші витрати майже за всіма показниками", — пишуть журналісти.

У виданні вказали на провал російського весняного наступу: у квітні росіяни вперше з серпня 2024 року втратили більше території, ніж змогли захопити. Інститут вивчення війни (ISW) перерахував фактори, що сприяли успіхам України: наземні контратаки та удари середньої дальності; припинення використання Росією терміналів Starlink; параноїдальне обмеження Кремлем месенджера Telegram.

"Загалом, це схоже на переломний момент у війні. Якщо росіянам нічого не вдасться показати за свої зусилля, я не здивуюся, якщо в деяких місцях все почне руйнуватися", — каже Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона.

Читайте також: В ISW пояснили, що насправді означає натяк Путіна про завершення війни в Україні

Зараз російські втрати перевищують темпи набору нових солдатів. При цьому до минулого року співвідношення вбитих і поранених окупантів могло бути 1:2-1:3. Це погано, але приблизно відповідає минулим конфліктам. Але у березні президент Володимир Зеленський заявив, що Росія втрачає майже двох загиблих на кожного пораненого. Це співвідношення зростає, ймовірно, завдяки FPV-дронам.

При цьому розширюється й перенасичена дронами "кілзона" на фронті. Це має більший вплив на російські операції, ніж на українські, адже росіяни намагаються просуватися вперед. Українці мають схожі проблеми з росіянами у "кілзоні", але вони набагато більше цінують життя своїх солдатів, тому частіше використовують роботизовані наземні комплекси, пишуть журналісти.

Окрім цього, Росія зазнає все більших втрат від українських дронів середньої дальності (з дальністю польоту від 50 до 300 км). Їх цілі включають склади боєприпасів, склади дронів, командно-управлінські пункти, пускові установки зенітно-ракетних комплексів, радари та пункти розгортання, де зосереджені бронетехніка та війська. 

Читайте також: Від "зграї наркоманів" до "пана Зеленського": Путін різко змінив риторику

До цього додається збільшення масштабів, дальності та інтенсивності далекобійних ударів України. Минулого місяця Київ вперше перевершив Москву у кількості атак дронів великої дальності. Зараз 70% населення Росії потрапляє в зону дії українських дронів. Росіяни не можуть захистити навіть цінні обʼєкти через розміри країни та систематичну кампанію України з погіршення стану систем протиповітряної оборони РФ.

"Вони не можуть захиститися від атак безпілотників за допомогою зональної оборони. І в них немає точкової оборони в багатьох місцях, де вона їм потрібна", — каже Сет Джонс, старший військовий аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.

У звʼязку з цим журналісти вказують на головне питання, яке зараз постає: чи є різні невдачі Росії показниками того, що можливості Владіміра Путіна в Україні скорочуються?  Професор Лоуренс вважає, що багато що залежить від наступних кількох місяців, і зокрема від того, чи зможе Росія протидіяти просуванню України в галузі безпілотників. Окремий фактор — ймовірність підготовки Москви до літнього наступу. 

"Важко уявити, як ситуація може покращитися для Росії. Якщо робити звіти для Путіна, то картина досить похмура", — каже аналітик Джонс.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube