Пропозиція Франції про розширення її ядерного стримування на європейський континент, яка зустріла позитивну відповідь дев’яти країн, залишається незрозумілою для інших на тлі збереження американської "ядерної парасольки". 

Про це повідомляє Euractiv, пише "Європейська правда"

Німеччина, Нідерланди, Греція, Бельгія, Польща, Швеція, Данія, Велика Британія та віднедавна Норвегія офіційно приєднались до французької ініціативи "передового стримування", анонсованої Емманюелем Макроном. Водночас інші європейські країни не розуміють переваги цього проєкту на додаток до "ядерної парасольки" від США.

Країни Балтії, які особливо піддаються гібридним атакам Росії, а останнім часом і прольотам "заблукалих" українських дронів, досі публічно не висловили зацікавленості у пропозиції Франції.

Сусідня Фінляндія, яка має спільний кордон з Росією протяжністю 1 340 км, розглядає можливість участі в ініціативі, заявив минулого тижня міністр оборони Антті Хакканен.  

Читайте також: Туск оголосив про приєднання Польщі до ядерного стримування Франції

Але такі рішення можуть зайняти час, особливо на тлі повідомлень про те, що Вашингтон обговорює розміщення ядерної зброї у більшій кількості європейських країн-членів НАТО, зокрема у Польщі та країнах Балтії.

"США тиснуть на європейців, щоб ті не відходили від своєї ядерної залежності. Основним важелем впливу США в Європі є ядерна зброя", – зазначив в інтерв’ю Euractiv старший аналітик з питань стратегічних озброєнь у Foundation for Strategic Research (FRS) Етьєн Маркуз.

Італія, яка має третю за чисельністю армію в ЄС, помітно відсутня у списку учасників ініціативи Макрона. На італійських базах розміщені американські тактичні ядерні бомби – моделі B61.

Прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні давно має привілейовані стосунки з президентом США Дональдом Трампом. Але відмова Рима дозволити використання своїх баз для війни в Ірані викликала гнів Вашингтона. Попри це загострення Італія поки що рішуче підтримує американське ядерне стримування.