Російська економіка перебуває на "кінцевій стадії", не виключено навіть можливості економічного колапсу країни. Про це йдеться у Кільському звіті, опублікованому Інститутом світової економіки в Кілі та Стокгольмським інститутом перехідної економіки.

Як пише німецьке видання FAZ, новий звіт економістів прогнозує похмуре майбутнє для російської економіки, проте, як зазначає газета, уряд РФ уже сам погіршив власний прогноз. Замість очікуваного у вересні зростання ВВП на 1,3% тепер прогнозується лише 0,4%, але аналітики навіть цей прогноз називають оптимістичним, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Автори звіту зазначають, що Росія зіштовхнулася із дефіцитом робочої сили та перебоями з поставками, а також ставлять під сумнів достовірність офіційної статистики російської влади. Якщо реальна інфляція вища за офіційно заявлену, то фактичне економічне зростання може бути ще нижчим, переконані експерти.

Згідно зі звітом, у Росії зростає лише військова промисловість, а диктатор Володимир Путін продовжує надавати пріоритет війні проти України. Як наслідок, у країні зростає лише оборонно-промисловий комплекс, тоді як цивільні галузі зупинилися у розвитку.

Поза сферами, пов’язаними з військовими потребами, інвестиційна активність у Росії суттєво скоротилася, вказують аналітики. Водночас обсяги зовнішньої торгівлі країни опустилися до мінімального рівня за останні півтора десятиліття.

Експерти зазначають, що російська економіка дедалі більше наближається до межі своїх виробничих потужностей. Додатковий ризик створює стрімке зростання кредитування підприємств, залучених до оборонного сектору, а також погіршення фінансового стану компаній і посилення навантаження на банківську систему. Усе це негативно впливає на якість активів фінансового сектору.

Крім цього, обмежені можливості для підтримки економіки через високу інфляцію має і Центральний банк Росії. Навіть нинішня ключова ставка у 14,5% залишається занадто високою для бізнесу.

У Кільському звіті зазначається, що фінансові резерви Росії значною мірою виснажені, порівнюючи з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Показник ВВП скоротився більш ніж на дві третини — до 1,8%. Такий обсяг резервів уже важко вважати серйозною фінансовою «подушкою безпеки», додають експерти.

Наразі Москва дедалі більше покладається на Пекін у постачанні електроніки, обладнання та товарів подвійного призначення, чим збільшує свою залежність від Китаю. Останній натомість використовує свою сильнішу позицію у відносинах: продає Росії необхідні товари з націнкою, а російські енергоресурси купує зі значними знижками. Наприклад, за російський газ Китай платить майже на 40% менше, ніж інші покупці.

Станом на 2026 рік російська влада розраховувала, що дефіцит бюджету становитиме близько 45,5 млрд євро, або 1,6% ВВП. Проте вже за перші п’ять місяців року він перевищив 72 млрд євро, що дорівнює 2,6% ВВП. Водночас ще більшого зростання дефіциту вдалося уникнути завдяки вищим надходженням від ПДВ та доходам від експорту нафти й газу.

Попри тимчасове зростання цін на нафту через війну з Іраном, доходи Росії від експорту нафти й газу все одно залишаються майже на 30% нижчими, ніж за аналогічний період минулого року. На це впливають як посилення західних санкцій, так і масштабні удари українських безпілотників по російських нафтотерміналах та нафтопереробних заводах, вказують аналітики. Вони також наголошують, що саме доходи від експорту нафти та газу залишаються головним фактором фінансування війни проти України.

Економісти закликають Захід:

• суворіше контролювати виконання санкцій;
• запровадити спеціальне мито на залишки торгівлі з Росією (зокрема щодо СПГ, хімічної продукції та добрив);
• спрямовувати отримані кошти на підтримку України.

Директор Кільського інституту Моріц Шуларік відповів, що серйозні економічні потрясіння можуть настати вже протягом наступного року — якщо Захід посилить санкції та запровадить запропоновані мита.

Водночас багато російських економістів у вигнанні ставляться до прогнозів про неминучий економічний колапс обережніше, вказуючи на «непередбачуваність геополітичної ситуації».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube