Питання майбутнього статусу деокупованого Криму стане одним із найскладніших викликів для українського конституційного права. Дискусії навколо того, чи має бути півострів автономією, тривають ще з 1996 року.

Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Конституції України - 30 років: що в документі про війну та Крим і чи назріли зміни", інформує UAINFO.org.

Помилка 1996 року та ідея "автономії Киримли"

Роман Безсмертний, один із авторів Конституції, вважає територіальну автономію Криму однією з головних помилок, допущених під час ухвалення Основного закону.

За його словами, рішення про створення Автономної Республіки було політичним компромісом у сесійній залі, тоді як робоча група пропонувала інший формат.

"Найбільшою помилкою при ухваленні Конституції стала територіальна автономія Криму. Решта компромісів, такі як російська мова чи вигляд великого та малого гербів - незначимі. У Криму мала б бути або національна кримськотатарська автономія, або він мав стати звичайною частиною територіального устрою України", - зазначає Безсмертний.

Експерт переконаний: після деокупації статус півострова має бути переглянутий. Безсмертний пропонує концепцію "автономії Киримли".

"Тобто, із повноваженнями, які передбачає міжнародне право з точки зору національної автономії, а не територіальної, як зараз", - пояснює він.

Сценарій звичайної області: думка експертів

Водночас експерт із конституційного права Богдан Бондаренко наголошує, що статус Криму безпосередньо залежатиме від умов завершення війни.

Він погоджується, що запроваджений у 1996 році формат управління АРК став одним із чинників, які створили підґрунтя для подій 2014 року.

"При поверненні Криму під наш контроль один із сценаріїв, які треба розглядати - півострів стає звичайною областю, але має бути забезпечена культурна автономія кримських татар", - вважає Бондаренко.

На думку експерта, зміна статусу півострова потребуватиме внесення правок до X розділу Конституції України. Це складний політичний процес, який залежатиме від конфігурації нового парламенту та реалій післявоєнного часу.

"Тому обираємо новий парламент, дивимося на нові реальності, і залежно від того, що ми маємо, думаємо, що робити з конституційно-правовим статусом Криму", - резюмує Бондаренко.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube