Нове дослідження австрійського вченого Сергія Івлієва пропонує оригінальне розв'язання парадоксу Фермі, пояснюючи відсутність ознак позаземних цивілізацій. 

Автор припускає, що досягнення високого технологічного рівня повністю змінює характер освоєння космосу, роблячи його непомітним, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Головна ідея полягає в концепції «тихої експансії». Після створення автономної космічної індустрії штучного інтелекту потреба у масштабних і гучних проєктах відпадає.

Раціональний ШІ відкидає біологічні мотиви на кшталт престижу чи завоювань і розглядає експансію як інструмент зниження ризиків. Щоб уникнути загибелі цивілізації в одній точці всесвіту, системи автоматично запускають процес диверсифікації.

Читайте також: Сигнали від іншопланетян могли вже досягати Землі, але їх не помітили

Замість гігантських кораблів у космос відправляються надлегкі зонди масою 10 кг, які рухаються зі швидкістю 1% від швидкості світла. На запуск такого апарату витрачається 4,5×10¹³ Джоулів, що є мізерною часткою загальної енергії цивілізації. Ці зонди несуть «насіння» — цифрові знання та біологічний матеріал для відновлення життя з нуля на придатних екзопланетах. Водночас самовідтворення зондів обмежується задля безпеки.

Такий підхід пояснює відсутність помітних техносигнатур. Галактика може бути заселеною, але успішні світи перебувають у «тихому» режимі. Якщо ж таких зондів немає і в нашому регіоні, це означає, що перехід до космічної стадії є критично важким етапом, який більшість цивілізацій не долають.

Читайте також: Чому ми не знайшли іншопланетян: нове дослідження дає тривожну відповідь

Парадокс Фермі — парадокс, запропонований фізиком Енріко Фермі в 1950 році, який вказує на суперечність між високою ймовірністю існування позаземних цивілізацій і відсутністю їхніх слідів. Рівняння Дрейка, що наводить оцінку кількості позаземних цивілізацій, з котрими ми могли би вступити в контакт, дає досить високий шанс на таку зустріч, виходячи з потенційної кількості землеподібних планет. З цього логічно судити, що на старших за Землю планетах розумне життя виникло раніше та вже мало би поширитися Всесвітом достатньою мірою, щоб це помітили люди. Проте ані переконливих сигналів інших розумних істот, ані їхніх апаратів або інших свідчень існування не знайдено.

Парадокс можна підсумувати так: Поєднання поширеної віри в те, що у Всесвіті існує значна кількість технологічно розвинутих цивілізацій, із відсутністю яких-небудь спостережень, котрі б її підтверджували, є парадоксальним і веде до висновку, що або наше розуміння природи, або наші спостереження неповні та помилкові.