Рівень схвалення роботи російського диктатора Володимира Путіна помітно знизився на тлі затяжної війни проти України, посилення цифрової цензури та паливної кризи в Росії. 

Про це йдеться в аналізі Newsweek, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

За останніми даними підконтрольного російській державі Всеросійського центру вивчення громадської думки, станом на 12 липня діяльність Путіна схвалювали 65,1% опитаних. Водночас 23,4% респондентів відкрито заявили, що не підтримують його роботу на посаді президента.

Схожі тенденції, як зазначає видання, фіксують російський Левада-Центр і Фонд громадської думки.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну рейтинг Путіна переважно тримався в межах від приблизно 78% до 85%. Ще у вересні 2025 року його діяльність схвалювали 77,8% росіян. Востаннє показники опускалися до нинішнього рівня у 2021 році — на тлі пандемії COVID-19, економічної стагнації та протестів на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального.

Читайте також: Генерал назвав "ахіллесову п'яту" Росії у війні

Newsweek пише, що після майже чотирьох із половиною років великої війни починає руйнуватися неформальний «суспільний договір» між Кремлем і населенням Росії.

Одним із чинників невдоволення стало подальше посилення контролю над російським інтернетом. Кремль розширив повноваження Роскомнагляду та обмежив роботу іноземних платформ і месенджерів, намагаючись перевести користувачів на підтримуваний державою застосунок MAX.

Однак, за даними видання, у червні Apple видалила MAX з App Store, а згодом застосунок зник і з Google Play. Через це мільйони росіян втратили можливість завантажувати або оновлювати платформу, що спричинило перебої у повсякденному житті та роботі користувачів.

Читайте також: Країни Балтії та Польща ймовірною стануть наступною ціллю РФ, - міністр оборони Литви Каунас

Експертка Carnegie Russia Eurasia Center Марія Коломиченко заявила Newsweek, що російська влада була змушена частково послабити інтернет-обмеження через зростання невдоволення. Це відбувається напередодні виборів до Держдуми, перед якими Кремль прагне продемонструвати нібито високу підтримку Путіна та партії Єдина Росія.

Ще одним джерелом напруження стали проблеми з пальним після українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Атаки на нафтопереробні заводи та паливні термінали призвели до дефіциту, черг на заправках і зростання тривоги серед населення.

За словами Коломиченко, спричинена українськими ударами паливна криза посилює страх і невизначеність у російському суспільстві.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube