Віспа — це давня та нищівна хвороба, яка поклала початок одній із найбільших трагедій в історії людства. Тривалий час вважалося, що вірус натуральної віспи, завезений європейськими колонізаторами, став причиною загибелі близько 4 мільйонів представників корінних народів Америки, які не мали до нього імунітету. Проте раніше ці дані спиралися переважно на письмові історичні джерела, пише NV, інформує UAINFO.org.

Тепер, за 500 років після тих подій, міжнародна група науковців з Ірландії та Чілі здобула перші беззаперечні генетичні докази. Дослідники виявили ДНК вірусу віспи на двох природно муміфікованих тілах, знайдених на півночі Чілі. Рештки належать людям, які померли у період між 1492 та 1631 роками.

Результати цієї роботи були опубліковані в журналі Science.

Вилучені вірусні геноми виявилися практично ідентичними, що свідчить про одночасне зараження обох людей незабаром після прибуття європейців до Південної Америки. Вірусній лінії дали назву CAM9. Побудоване науковцями «генеалогічне дерево» показало, що цей штам є сполучною ланкою між середньовічними європейськими варіантами та штаммами ХХ століття.

Як зазначив геноміст Шигеки Накагоме з Триніті-коледжу в Дубліні, геноми CAM9 стали своєрідним знімком еволюції вірусу.

Аналіз показав, що після швидкого поширення в Америці еволюція штамму тимчасово сповільнилася на два століття, а в XIX столітті швидкість мутацій знову зросла, що вчені пов’язують із початком масових кампаній з вакцинації.

Антропологиня Констанца де ла Фуенте Кастро з Університету Чілі підкреслила складнощі роботи з давньою ДНК, яка з часом зазнає руйнувань. Водночас це відкриття демонструє багатий науковий потенціал регіону та підкреслює важливість розвитку місцевої науки у країнах Глобального Півдня, щоб унікальні археологічні та генетичні знахідки досліджувалися безпосередньо в місцях їхнього виявлення.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube