Чеський суд залишив у силі рішення влади про депортацію громадянки РФ, яка вийшла заміж за чеха по телефону і приїхала до нього.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Novinky, інформує UAINFO.org.

Весілля між жінкою з Інгушетії (Російська Федерація) та громадянином Чехії відбулося у незвичайний спосіб. Шлюб було укладено по телефону, що є допустимим способом згідно з ісламським правом.

Після весілля жінка дісталася Чехії, за її словами, на мікроавтобусі з Росії. Як вона заявила, в Інгушетії жінок пригнічують, і там їй погрожували смертю.

Прибувши до Праги, вона порвала свої документи й не вжила жодних заходів для легалізації свого перебування. Зрештою вона подала прохання про надання притулку, але її заява була відхилена, і влада вирішила її депортувати, заявивши, що якщо вона побоюється за своє життя в Інгушетії, ніщо не заважає їй жити в іншій частині Росії.

Читайте також: У Південній Кореї затримали шістьох активістів за несанкціоновану поїздку в Україну

Жінка захищала себе, посилаючись на те, що її чоловік є громадянином Чеської Республіки, а отже, вона відповідає умовам, за яких влада може скасувати її депортацію. Однак у цей момент у справу втрутилися спецслужби, які стверджували, що жінка підтримувала контакти з терористами і могла становити загрозу державній безпеці.

Влада додала, що вона навряд чи могла розраховувати на право проживання в країні, оскільки почала розвивати стосунки зі своїм чоловіком лише після того, як нелегально в’їхала до Чехії.

Жінка захищала себе в суді, але марно. "Жінка проживає в Чехії недовго, вона молода і здорова. Вона познайомилася зі своїм чоловіком у Росії, і ніщо не заважає йому тимчасово поїхати за нею туди", – порадив їй Верховний адміністративний суд.

Росіянка спробувала змінити ситуацію, подавши скаргу до Конституційного суду, аргументуючи це тим, що тим часом у неї народилася донька, і що її депортація стане серйозним втручанням у її право на сімейне життя. Вона також скаржилася, що не мала доступу до розвідувальної інформації про свої небезпечні контакти, що, на її думку, було відмовою у правосудді.

Читайте також: У Греції хочуть, щоб Трамп допоміг відібрати у Британії мармурові скульптури Парфенону

Однак Сенат Конституційного суду на чолі з суддею-доповідачем Їржі Прібаном не сприйняв таких аргументів. Він зазначив, що суди мали можливість ознайомитися з секретною інформацією, а отже, захист прав жінки був забезпечений. З огляду на секретний характер висновків логічно, що ця інформація не може бути оприлюднена, оскільки це суперечило б меті її засекречення.

"Конституційний суд розглянув засекречені факти та дійшов висновку, що у випадку скаржниці йшлося не лише про випадкові чи поодинокі контакти з особами, пов’язаними з тероризмом. Ці контакти є поточними та становлять реальну й серйозну загрозу інтересам суспільства та державній безпеці", – зазначив Прібан у рішенні.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube