На минулому тижні в Івано-Франківську, біля Ратуші, розпочалася особлива історія. Історія не просто про фізичний підйом, а про глибоке духовне сходження. Попереду була гора Піп Іван — одна з найвищих вершин Українських Карпат (2028 метрів). Але справжня висота, яку належало подолати учасникам, вимірювалася молитвою, стійкістю та єдністю.

Про це пише Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності", інформує UAINFO.org.

Молитовна хода отримала символічну назву «Втома і Надія».

Втома - Бог, який падає поруч.

У нашому сьогоденні втома стала занадто важкою. Проте Хресна дорога нагадує: Христос теж падав під важким деревом хреста. Цим падінням Він показав, що Богові достеменно відома межа людських сил. Спаситель сьогодні розділяє знесилення захисника у холодному, засипаному землею, окопі. Він відчуває глибокий, невимовний розпач рідних, які щохвилини чекають хоч якоїсь звістки. Він бачить липкий страх в очах дітей під час гулу сирен та обстрілів. У цьому земному падінні Спаситель не залишає людину наодинці з її горем. Коли здається, що сил більше немає, Він падає поруч, щоб розділити цей біль.

Надія - шлях, що не закінчується Голгофою.

Після кожного падіння Ісус щоразу підводиться і йде далі. Саме цей момент дає непорушну духовну опору всім, хто сьогодні відчуває вигорання та зневіру. Він демонструє головну істину: кінець Хресної дороги — це не темрява і смерть на Голгофі, а кінець цього шляху — світле, переможне Воскресіння.

Ісус у камуфляжі - наш побратим на кожному метрі вгору.

Особливим символом та провідником цього сходження став унікальний образ Ісуса, що несе хрест. Його створили відомі українські митці Андрій Єрмоленко та Ярема Стецик. На цьому полотні Христос не дивиться на трагедію нашого народу з далеких, спокійних небес. Він одягнув український камуфляж і став із нами в один стрій.

Цей образ став справжнім побратимом для кожного учасника Хресної дороги, для кожного захисника, для кожного українця. Кожен Його крок під важкою ношею — це наш спільний шлях крізь вогонь, втому та біль. Кожне Його падіння — це болючий вихід підрозділу з оточення. Кожна Його рана — це черговий підступний приліт по мирному українському місту. Це жива присутність Бога посеред війни, яка веде нас від земних страждань до воскресіння України.

Цей непростий шлях у Карпатах долали пліч-о-пліч ті, хто тримає духовний, дипломатичний та реальний фронти. У молитовному сходженні взяли участь:

• Апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас, чия присутність підкреслила глибоку духовну підтримку України світовою християнською спільнотою

• капелани Національна гвардія України та Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine

• представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

• мужні ветерани ССО та невтомні волонтери

• народний депутат України Михайло Соколов, який представляв Рух молитовних сніданків

• патріотична молодь, волонтери, меценати та родини наших Героїв — серце і живий біль цієї країни.

На вершині, ближче до неба, звучала спільна, щира молитва за мир на нашій землі, за надійний захист для кожного воїна, за якнайшвидше повернення кожного полоненого до рідної домівки та віднайдення кожного, хто зник безвісти.

Співорганізатори події, які об'єднали зусилля заради спільної мети:

• Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності"

• БФ Цінності

• Служба військового капеланства ЗСУ І UA Military Chaplaincy Service

• Служба військового капеланства НГУ/ Military Chaplaincy Service of NGU

• Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube