Резонансна заява Джареда Кушнера, зятя Дональда Трампа й одного з переговірників від США з Росією, свідчить, що Кремль намагається переконати Сполучені Штати змусити Україну поступитися територією, яку російські війська наразі не можуть захопити на полі бою, підкреслюють аналітики Інституту вивчення війни.

У своєму новому звіті фахівці ISW проаналізували заяву Кушнера про те, що «Путін чітко визначив, чого хоче досягти» і якби Україна «захотіла б відступити до цієї лінії», то решта умов мирної угоди вже «розроблені й узгоджені», пише NV, інформує UAINFO.org.

Тож фактично американські чиновники продовжують заявляти, що Україна, Росія та США нібито наближаються до досягнення мирної угоди і єдиним невирішеним питанням є територіальне, хоча кремлівські чиновники повторюють свої наполягання на тому, щоб Україна капітулювала перед усіма вимогами Росії, резюмують аналітики Інституту вивчення війни. Вони нагадують про нову заяву помічника Путіна Юрія Ушакова, яка суперечить словам Кушнера. 13 вересня Ушаков заявив, що в переговорах є багато невирішених питань, включаючи територіальні, і що якщо відбудеться «зсув» щодо територіальних питань, то, мовляв, «легше буде далі йти шляхом досягнення домовленостей — а не що угода буде готова, підкреслюють в ISW.

Читайте також: Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських енергетичних об’єктах

Аналітики також нагадують, як у Кремлі неодноразово стверджували, що виведення українських військ з Донецької області є необхідною, але недостатньою умовою для досягнення мирного врегулювання. Путін також регулярно повторює, що він залишається відданим своїм вимогам від червня 2024 року. Ці вимоги включають виведення українських військ з усієї адміністративної території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей (включаючи райони, які російські війська ніколи не окуповували та не контролюють зараз); а також «демілітаризацію» та «денацифікацію» України, під чим Путін має на увазі заміну нинішньої української влади проросійською. Також російський диктатор вимагає майбутнього нейтралітету України, зокрема, її відмови від перспектив членства в НАТО. До того ж, спроби російських військ наступати по всій лінії фронту в Україні доводять, що їхня увага зосереджена далеко не лише на захопленні решти Донецької області, підкреслює ISW.

Натомість Сили оборони України демонструють здатність оскаржувати ініціативу на стратегічному та оперативному рівнях — всупереч тому, що Москва намагається подавати російську перемогу як неминучу, наголошують фахівці ISW. Окупанти неодноразово намагалися, але досі не змогли захопити український пояс міст-фортець Донбасу. З березня 2026 року українські війська утримують росіян на рівні, близькому до нульових територіальних здобутків у сумарному підсумку. А нещодавно українські сили ліквідували російський виступ на північ від Лимана, зірвавши плани РФ щодо широкого оточення поясу міст-фортець Донбасу з боку Лимана та Добропілля.

Крім того, взимку та навесні 2026 року Сили оборони України повернули собі понад 745 кв. км у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях (причому ця цифра не включає нещодавні українські здобутки), підкреслюють аналітики ISW. Хоча російські війська намагаються дістатися Слов’янська, Краматорська та Дружківки, для них є проблемним навіть просування до цих міст, не кажучи вже про їхнє захоплення. І хоча окупанти досягли значних тактичних успіхів у Костянтинівці (найпівденнішому місті фортечного поясу), вони досі не змогли завершити захоплення міста з моменту першого проникнення на його територію в жовтні 2025 року. Тож за нинішніх темпів просування російські війська не зможуть захопити Донецьку область до 2032 року, якщо взагалі зможуть її захопити, наголошують в ISW.

Як резюмують аналітики, нині Кремль намагається переконати США змусити Україну поступитися територією, захопити яку на полі бою росіяни навіть не продемонстрували можливості. Відповідні зусилля РФ у когнітивній війні спрямовані на те, щоб підштовхнути Україну та Захід до поступки цією добре захищеною територією, оскільки це дозволило б Росії уникнути витрат значної кількості часу та ресурсів на те, щоб захопити її в бою — якщо російські війська взагалі зможуть це зробити.

Читайте також: Спецпосланець США Кушнер заявив про пошуки «креативного рішення» для припинення війни в Україні

Крім того, передача Донецької області Росії також створила б умови для поновлення Росією агресії проти України з набагато вигідніших позицій та у будь-який обраний нею час, попереджають в ISW. Вони закликають враховувати, що Путін та інші кремлівські чиновники продовжують заявляти, що їхня довгострокова стратегічна мета полягає в контролі над усією Україною, а не лише над її південними та східними регіонами, і ця мета залишається незмінною.

Фахівці ISW також відреагували на заяву президента США Дональда Трампа, який закликав Україну припинити удари по російських енергетичних потужностях, бо це нібито призводить до дефіциту дизельного пального у світі. У відповідь аналітики Інституту вивчення війни нагадують, що Володимир Зеленський неодноразово пропонував взаємне припинення вогню, відповідно до якого Україна та Росія утримувалися б від ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної. Водночас саме Путін відхилив усі пропозиції Зеленського. ISW підкреслює, що тривалі удари України по російській енергетичній інфраструктурі частково спрямовані на те, щоб змусити Росію припинити удари по українській енергетичній інфраструктурі, яких Росія послідовно завдає щозими в рамках своєї давньої кампанії з деморалізації українського населення.

Тож в ISW підкреслюють, що тиск потрібен не на Україну, а на Путіна — щоб він прийняв пропозицію Зеленського про взаємне припинення вогню. Це допомогло б не лише вирішити питання дизельного палива, яке порушив Трамп, але й одночасно захистило б український народ від серйозної шкоди, яку завдають російські атаки, нагадують аналітики.

Вони підкреслюють, що далекобійна ударна кампанія України по російській нафтовій інфраструктурі також має на меті зменшити здатність Росії фінансувати путінську війну проти України, оскільки експорт нафти та газу є одним з основних джерел державних доходів Росії. ISW раніше вже зазначав, що українські удари загострили існуючі економічні проблеми Росії, причому доходи Росії від нафти та газу з січня до травня 2026 року впали приблизно на третину в річному обчисленні, а споживчі ціни на бензин зросли на 6,88% в червні 2026 року на тлі постійного інфляційного тиску.

Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі також погіршили військовий потенціал РФ, впливаючи на поставки палива російським збройним силами на передовій та погіршуючи можливості російської протиповітряної оборони в Чорному морі та в інших місцях, резюмують в ISW.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube