Лікарі кажуть: останнімчасом помітно зросла кількість онкохворихдітей. І сьогодні склалася критичнаситуація: цих дітей просто нічим лікувати.Волонтери б"ють на сполох - лікарнямбракує 90% ліків.

Причина росту кількостіхворих, схоже, лежить на поверхні: йдетьсяпро дітей тих, хто був дітьми у 86-му такого найбільше вразила чорнобильськарадіація.

Чорнобиль - великийгріх держави, якої вже немає. Але удержави, в якій ми сьогодні живемо, тежвистачає гріхів. Один із них - умовилікування онкохворих дітей, які лишаютьсяодними з найгірших у Європі.

В Україні досі немаєлікарні, де можна було би робититрансплантації кісткового мозку віднерідних донорів. А це часто єдиний шансна життя для сотень діток... Їхні батькизмушені шукати шалені гроші на лікуванняза кордоном. Але українській державівід того байдуже.

Зараз, схоже, вже йбадуже від того, що у онковідділенняхне вистачає більшости необхідних ліків.Ці ліки держава зобов»язана закупитиі забезпечити ними лікарні, гроші дляцього виділяються з  бюджету, тобтоце наші з вами гроші. Але розпоряджаютьсяними чиновники.

Загалом, в лікуванніонкохворих дітей використовуютьсяпонад 150 найменувань медпрепаратів. МОЗзобов‘язалося закупити 42 найменуванняліків, але найдорожчих. Решту ліківповинні купити коштом місцевих бюджетів. 

Але і з цією закупкоютеж виникли проблеми. Тендери за програмою«Дитяча онкологія та онкогематологія»МОЗ провів аж 16-17 травня 2012 року. І цевикликало серйозну затримку. Зараз влікарні починаються поставкилише трьох медпрепаратів, поставкадекількох важливих ліків має відбутисяаж у листопаді! 

Що зараз робити хворимдітям, яким ліки потрібні до листопада?Правильно - вмирати. 

Адже сьогодні дитячілейкози, наприклад, успішно лікуються,але за умови жорсткої відповідностіграфіку лікування, який передбачає всіці півтори сотні складних препаратів.І часом без одного з них продовжуватилікування неможливо.

Чим займаються волонтери,що працюють в лікарнях, на Заході? Вонизбирають гроші. 

Чим переважно займаютьсяволонтери в Україні? Окрім збору грошей,левову частину їхнього часу займаєпошук ліків. 

Що робити батькам, дітияких борються за життя? Збирати грошіі просити волонтерів їхати будь-кудиза кордон та привозити такі необхідніліки нелегально, бо українська державане спроможна виконати свої зобов»язанняперед цими мужніми дітьми, які, на відмінувід чиновників, знаходяться в дужежорстких графіках хіміотерапії.

Але, щиро складаєтьсявраження, що чиновників МОЗ це якось недуже хвилює. Головне - підготовленийтендер, аби не більше двох учасників,аби все «гладко», бо йдеться ж промільйони бюджетних грошей. 

Якось важко повірити,що на смертельнохворих дітях можназаробляти. Важко повірити, що розуміючивідповідальність щодо забезпеченняцих дітей життєвонеобхідним і в необхідністроки, можна спокійно спати. Що все це- всього лише традиційний український«бізнес» заробляння на бюджеті...

Але факт лишаєтьсяфактом. Волонтери та опікунські радиб»ють на сполох. В дитячих онковідділенняхкритично бракує таких ліків як: ЕКВОРАЛ,ТАРГОЦИД, ГЛІВЕК, КАНСИДАЗ, КОЛОМІЦИН,Темодал, АТГАМ, КАРБОПЛАТИН, ФЛУДАБІН,ВІФЕНД, тощо. До цього часу не пройшлитендери на закупівлю ТІМОГЛАБУЛІНа іАСПАРАГІНАЗи (через суттєве перевищенняціни фармкомпаніями!), АНТИКОАГУЛЯНТаі багатьох виробів медичного призначення(сети і фільтри для переливання плазми,тромбоконцентрату тощо).

Громадські організації,які опікуються цією темою, звернулисядо Януковича, Азарова та Богатирьової,і у своєму зверненні наводять шокуючіцифри: в областях вже відсутні 90% -95% ліків, а в Центрі дитячої онкогематологіїі ТКМ Охматдиту –  80%. Переважноїбільшості критично необхіднихпрепаратів не залишилось взагалі. 

Це унеможливлюєлікування сотень маленьких пацієнтівпо всій Україні. 

Але замість того, абицю проблему вирішувати, відбуваєтьсязовсім інше: волонтерами просто погрожуютьбільше не пускати до лікарень, якщо вониговоритимуть з журналістами... Мовляв,вирішувати проблеми варто в тиші. 

Саме «в тиші» ми дожилисядо таких речей. Саме через тишу сталаможлива ситуація, коли для багатьохдітей ця тиша може перетворитися натишу могильну.

Якщо цю проблему небуде вирішено, і якщо бодай одна дитинапостраждає через відсутність ліків, чине повинна тоді прокуратура розібратися,що ж стало причиною таких от «запізнень»і халатності чиновників, яка може матинадто трагічні наслідки? Дуже не хочеться,аби це питання лишалося риторичним. Ботоді це не просто гріх держави, це - вирокдержаві. 

Державі, в якій людськежиття - ніщо перед бюрократичнимипроцедурами, бажанням чиновниківзаробляти на бюджетних грошах і тотальноїбайдужості всіх, хто поки що не стикнувсяз подібною бідою...

Виктория СЮМАР