Маленьке американське містечко Еймс у штаті Оклахома буквально стоїть на стародавньому космічному шрамі, пише NV, інформує UAINFO.org.

Гігантський метеоритний кратер діаметром шістнадцять кілометрів похований під майже трикілометровою товщею осадових порід, і його виявили лише під час сейсмічної розвідки нафтовиків у 1991 році.

Довгий час геологи вважали цю структуру свідком ордовицького метеоритного бомбардування віком 467 мільйонів років. Проте науковці з Техаського університету в Остіні провели повторне радіоізотопне датування і з’ясували, що астроблема майже на сто мільйонів років молодша. Про це пише видання Space.

Насправді небесне тіло впало приблизно 370 мільйонів років тому. Це відкриття переносить космічну катастрофу прямо в епоху пізньодевонського вимирання, яке входить до великої п’ятірки найстрашніших біологічних криз в історії біосфери.

Керівниця дослідження Елізабет Катлос образно пояснила новий погляд на геологічну хронологію. Вчена зазначила, що «цим відкриттям ми фактично забираємо важливу фігуру з ордовицьких подій та переставляємо її на шахівницю франсько-фаменського вимирання, де цьому удару насправді і належить бути».

Попередню помилку спричинила випадкова скам’янілість. На місці падіння колись знайшли зуб стародавньої істоти конодонта, яка нагадувала вугра і жила задовго до появи воронки. Метеорит просто розтрощив давні породи і хаотично вбив старі зуби в утворену брекчію.

Точний вік допомогли розкрити мікроскопічні кристали мінералу циркону, які утворилися під шаленим тиском та жаром вибуху. Спільно з дослідниками космічного центру NASA імені Джонсона вчені просвітили циркони на електронних мікроскопах. Аналіз розпаду урану на атоми свинцю в кристалічній ґратці щоразу вказував на значно пізнішу дату удару.

У момент падіння територія сучасної Оклахоми була залита мілководним теплим морем, яке за мільйони років замулило кратер вапняком і пісковиком. Удар також розколов земну кору на глибині, утворивши ідеальну підземну пастку для вуглеводнів. З моменту відкриття кратера свердловини викачали з його надр понад сімнадцять мільйонів барелів нафти та понад два мільярди кубометрів газу.

Сам по собі цей метеорит не міг знищити все живе, проте міг підштовхнути девонську біосферу до прірви разом із виверженнями супервулканів та падінням рівня кисню у воді. Декан Школи геологічних наук Денні Штоклі наголосив, що такий ізотопний аналіз варто провести для інших відомих кратерів континенту заради створення точного літопису давніх катастроф.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube