Нині все частіше чуємо:«Наші люди», «ваші люди», «ми прийшлиперші», «ми найактивніші», «ми розпочалиголодування, а потім до нас приєдналися»,«ми перемогли, але битва триває»...Власне, це і є сучасна «революційна»риторика. Байдуже, чи партіний менеджероперує такими меседжами, чи громадськийактивіст, суть єдина - якщо є протест,його треба очолити за будь-яких умов. 

Виявилося, що уреволюційній тусовці зашкалює кількістьлюдей, які мітять у президію, на першішпальти газет, у телевізор, не кажучипро надмету - отримати депутатськиймандат або державний пост.

Розпочалася битва заправо називатися лідерами! То може,протести такі малочисельні через те,що протестно налаштована частинанаселення бачить «драчку у пісочниці»замість об'єднання і активації кожногогромадянина?! «Солісти і слухачі мітингів»- здається, така сегрегація не може невідштовхувати пасіонарних і свідомихгромадян. 

З огляду на те, цілкомймовірно, що українське суспільствосьогодні не готове для проведення акційна кшталт «окьюпай уолстріт». Ми звиклидо концертів, шоу, розваг, тобто отримувати,а не давати. Ми спостеріємо, а не беремоучасть. Тому не впливаємо, а констатуємо. 

Сьогодні немає рівнихсеред рівних і бути не може. Навіть,голодуючи, протестувальник себе подає,як ініціатора акції, йому важливо, абипро нього говорили, як про кращого.Мабуть цих людей недолюбили у дитинствіі вони надмірно намагаються компенсуватице через суспільну похвалу себе, коханих. 

Абсурдно, але активістипрагнуть, аби їхні статуси були такі:

1) чемпіон з голодування

2) лідер голодування

3) активіст голодування

4) ініціатор голодування

5) прихильник голодування...

Якщо й далі піде за цимсценарієм, все залишиться на своїхмісцях, а далі буде правити цинічна іпоміркована сволота.

P.S.

Прямо в цей час, колиактивісти позують перед камерами ЗМІ,інспекція податкової міліції м. Києвау прямому ефірі вилучає бухгалтерськідокументи телекомпанії ТВі.