Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента №390/2012 не містить зрозумілих та чітких цілей, засобів досягнення та завдань для Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України.

Ще в 40-му році минулого століття Франція маючи кількісну військову перевагу над гітлерівською Німеччиною, програла останній війну поклавшись на оборонну доктрину «лінії Мажино».

Сучасний світ з протиракетними «парасольками» та не облікованим збагаченим ураном набагато не безпечніший, а тому помилок не прощає.

Вказати на можливу небезпеку покликана воєнна доктрина будь-якої держави. В свій час , ще в 80-ті роки минулого століття, Рональд Рейган оголосив про початок створення Стратегічної Оборонної ініціативи «Strategic Defense Initiative», яка передбачала створення системи Протиракетної оборони території США. Програма виглядала настільки неймовірною за своїми цілями і методам їх досягнення, що засоби масової інформації охрестили її програмою «Зоряних воєн», за назвою відомого фантастичного кінопроекту «Зоряні війни» режисера Джорджа Лукаса.

Так, тоді Рональда не зрозуміли та програму звернули. Натомість повернулися до неї через десять років, а тому елементи ПРО стоять у наших західних кордонів та дратують Росію .

Так американці ( врешті так само як і росіяни) зрозуміли, що римляни казали істину - «Si vis pacem, para bellum» - «хочеш миру, готуйся до війни».

«Воєнна доктрина (України) має оборонний характер. Україна не вважає жодну державу (коаліцію держав) своїм воєнним противником, але визнаватиме потенційним воєнним противником державу (коаліцію держав), дії або наміри якої матимуть ознаки загрози застосування воєнної сили проти України»( з Указу Президента №390/2012) .

Серед небезпечних для України зовнішніх чинників, Президент вказав на багатополярні відносини, посилення суперечностей між провідними центрами, глобалізація, боротьба за природні ресурси, тероризм і навіть глобальні кліматичні зміни та зростання дефіциту питної води тощо!

Жодного слова про невизнану Придністровську Молдавську Республіку, що межує з Україною - свого роду перевалочну базу для контрабандистів та наркоторговців. Жодного слова про Румунію - члена Євросоюза, яка нещодавно «відтяпала» в України частину морського шельфу біля острова Зміїний. Жодного слова про Росію, яка трохи не «відтяпала» острів Тузла біля Керчі. Жодного слова про «армію» нелегалів з Афганістану, В’єтнаму, що осідають на західному кордоні Україні.

А так само, жодного слова про базу ЧМФ Російської Федерації в Севастополі , кораблі якого торпедують грузинські порти , тим самим наражаючи України небезпеці бути втягнутим в воєнний конфлікт. Я вже не кажу про небоєздатну українську армію, яка навряд чи зможе протистояти не то, що сусідній армії, а невеликому терористичному угрупованню на зразок «Хезболла» ( налічує біля 1 тисячі бойовиків).

Доречи, воєнна доктрина Російської Федерації чітко вказує на НАТО як джерело небезпеки та передбачає можливість використання власних збройних сил за межами Росії!

От маємо замість виваженої воєнної доктрини України, на догоду потенційним противникам, декларацію про оборонні наміри під назвою «Ёжик в тумане» ( радянський мультфільм), де в ролі блукаючого їжачка - Україна.

Андрій МАМАЛИГА