Пройшоввчорашній скорботний день. Ми провелиБогдана Ступку. Заїхала на Байковийцвинтар. Вся місцина, де спочив Акторзасипана квітами. Вічна Вам пам’ятьі земля пером, пане Богдане.

Питання,яке чула найчастіше вчора і сьогодні.Питання, яке звучало скрізь - телефоннихрозмовах, в соціальних менережах, вдомана кухні, в телевізорі. Як так моглостатися, що Ступку, який був обличчямнового російського кіно кінця ХХ століттяі нульових - не приїхали провестиросійські кінорежисери та продюсери. 

Мояподруга мені розказала, що вже увечеріприйшли попрощатися російські актори,колеги Богдана Сільвестровича, прощалисяінтимно, без фото та телекамер. Однак,мені шкода, що їх не було біля театрузранку. Тоді б вони побачили, яка кількістьлюдей прийшла, увесь Київ стояв у скорботібіля українського Артиста.  

Аросійський Посол Зурабов та газовийменеджер Зубков - не рахуються. Вони нароботі.

 Мені здалося що я бачилавчора в натовпі Володимира Бортко -великого російського кінореживера,автора «Тараса Бульби»,  де феєричнозіграв Богдан Ступка. Але мій російськийколега-журналіст поправив мене уфейсбуці: «Іра, Бортко  не було. Вінна рибалці біля Пітера».

Де булиросійські продюсери  - С. Сельянов таІ. Толстунов?Де були кінорежсери - ДмитроМесхієв і Павло Чухрай? Адже, якби в їхвеличних «Водій для Віри» (номінант на Оскар) і «Свої» (лауреатСезару) не знявся Богдан Ступка, чи булиб ці фільми настільки художньо вагомими,чи відбулися б, як справжні епічні твори.Це питання зависає у повітрі над галявиноюз квітів, де поховано Богдана Ступку.

Ана мою суб’єктивнудумку, відповідь проста - це типовеімперське ставлення до своєї колоніїта її мешканців. Як колись писав одинсовєтській класик: «Нам великим пароходами человекам не к лицу быть сентиментальными.Мы творим епическими мазками».

Сумно...Алесвітло, бо це світло Великого Художника.