В проекті державного бюджету, який було опублікованого сьогодні зранку, є дуже неприємна новина для 4 млн. працівників сільського господарства. Уряд пропонує продовжити дію норми Податкового кодексу, згідної якої продавці зерна закордон не можуть претендувати на повернення ПДВ. Усі інші галузі економіки можуть, а саме продавці зерна – ні.

Неповернення ПДВ при експорті зерна було запроваджено в 2010 році як тимчасовий захід до 1 січня 2014 року. Проте, уряд заклав у проекті бюджету-2014 продовження дії даної норми ще на два роки – до 1 січня 2016 року.

Свого часу норма була запроваджена буцімто для боротьби із схемами штучного завищення ПДВ, зараз уряд продовжує використовувати той самий аргумент. Незрозуміло навіщо такі жорсткі заходи, якщо з нового року вступають в дію положення Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення. Може уряд наперед не вірить у свою здатність скористатись широко розрекламованим контролем над трансфертним ціноутворенням?

Середня заробітна плата в жовтні 2013 року в Україні склала 3232 грн., у сільському господарстві ця цифра на третину менша – 2307 грн. У сільському господарстві найнижчий рівень середньої заробітної плати порівняно з усіма іншими галузями економіки. Чи справедливо, що це буде також єдина галузь, для якої не буде здійснювати повернення ПДВ? Очевидно, що ні. Тим більше, що у сільському господарстві працює 22% всього зайнятого населення України, себто найбільша і, водночас, найбідніша група виборців. Тому дана норма може мати для уряду неприємний соціальний ефект.

Головна тема, яка зараз активно обговорюється між селянами, – падіння цін на зерно та скільки людей в результаті втратить роботу. Хоч в аграрії і отримали рекордний врожай цього року, але дуже суттєвий спад цін означатиме, що середня рентабельність в сільському господарстві у поточному році, за підрахунками профільних асоціацій, складатиме 0%. Значна частина аграріїв завершить 2013 рік зі збитками.

Наразі аграрії надіються, що з 1 січня 2014 року почнеться повернення ПДВ при експорті зерна. В результаті закупівельні ціни безпосередньо у фермерів виростуть на 10%-12%. Навіть такий незначний ріст вже буде значним полегшенням для аграріїв і дозволить багатьом пережити різке падіння цін цього року.

Рівень державної підтримки АПК знаходиться практично на нулі. В Україні всього лише 0,8% від валової доданої вартості галузі складають прямі дотації з бюджету. У Росії цей показник складає 11%, в США 12%, в ЄС 21%. Все це найголовніші конкуренти України на світовому ринку зерна. Завдяки дотаціям, що надаються в розвинених країнах, навіть при поточних низьких цінах на зерно, закордонні фермери залишаються прибутковими.

Яким чином українські аграрії можуть конкурувати на міжнародних ринках з аграріями, які отримують значні субсидії, при тому, ще й, фактично, сплачувати податок на експортовану продукцію?

МінАПК байдуже до цих проблем. Жодного коментаря з боку аграрного міністерства на податкові ініціативи не було.

Враховуючи традиційну соціальну направленість бюджету, було б логічно підтримати сектор, але чомусь уряд вважає, що селяни не зауважать, що за їх рахунок уряд грубо вирішує бюджетні проблеми.