Янукович нарешті виторгував в Москві давно анонсовану знижку на газ. Російський президент Путін повідомив, що тепер ціна на блакитне паливо для Україні буде складати 268,5 доларів за тисячу кубометрів. Звичайно, недооцінювати вагомість цього для бюджету України, а також для промисловості і всієї економіки, неможливо. Така ціна більш ніж на 30% нижча від тієї, яку ми мали до цього часу – близько 400 доларів. За умови збереження цьогорічних обсягів імпорту російського газу, нова ціна дозволить бюджету країни зекономити близько 3,5 мільярдів доларів на рік. Для промисловості це можливість здешевити собівартість виробництва на тих же 30%. Виграють передусім металургія та хімпром, котрі найбільше залежать від ціни на газ. Для них це, так би мовити, додатковий бонус у зовнішній конкуренції.

Та є одне велике АЛЕ. Що ж саме Янукович запропонував Росії в обмін на все це? Враховуючи, що Росія ще й паралельно погодилась розмістити 15 мільярдів доларів в довгострокових боргових зобов'язаннях України, це має бути щось дуже важливе. Просто так грошей ніхто, як відомо не дає. Навряд чи Путін так щедро віддячив лише за відмову української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

На обов’язкову наявність «підводних каменів» вказує передовсім тимчасовість газової знижки. «Це рішення (доповнення до газового контракту – Авт.) носить тимчасовий характер» – сказав 19 грудня Владімір Путін, – «ми розраховуємо на <…> якісь рішення довгострокового характеру, які дозволять зберегти цю ціну». Не менш тимчасовою та негарантованою є й пряма фінансова підтримка України через купівлю її облігацій. Російські урядовці вже роз'яснили, що суми такого розміщення коштів визначатимуться щорічно, або й щоквартально. Тож в грудні ми отримаємо лише 3 мільярди доларів з 15-ти. Містере Янукович, які «рішення довгострокового характеру» ви їм обіцяєте за продовження бенкету?

Ми пам'ятаємо, як влада фактично здала в оренду Севастополь в обмін на стодоларову знижку. Страшно уявити, що заклав Янукович цього разу. Мені не віриться, що Путін «повівся» на створення спільних підприємств у оборонній промисловості. Чи й на перебрання контролю над цими відсталими заводами з негарантованим збутом (через їх масштабне кредитування). Така «інтеграція» мляво обговорюється іще з 2010-го. Не це важливо Росії.

Кремлю насправді потрібна тотальна влада над Україною, над її економікою, газотранспортною системою, її зовнішньоекономічним курсом. І той факт, що інформація про останні домовленості надходить здебільшого з Москви, є в цьому контексті дуже промовистим. Тепер «біло-блакитні» намагаються приховати від української громадськості те, що насправді пообіцяли «закласти» під час таємних візитів до РФ. Проект бюджету замість текстів угод з Путіним, обіцянки економічних «покращень» замість конкретної інформації з Національного банку й Держказначейства. Що б не запропонував Янукович Москві, це йде в розріз з інтересами українського народу!