19 грудня, у третю річницю «кривавої неділі» - розгону Лукашенком білоруського Майдану, що висловив незгоду з результатами виборів, колона з українського Майдану на знак солідарності вирушила до посольства Білорусі.

Співорганізаторами акції були білоруські опозиціонери з Руху Солідарності «Разом» та Комітет визволення політв’язнів. 

Спочатку зі сцени на Майдані до присутніх звернулись представник руху «Разом» В’ячеслав Сівчик та координатор КВП Микола Коханівський. Пан Сівчик розповідав про авторитарний режим у Білорусі, про репресії, пригадував побоїще трирічної давнини. Микола Коханівський пояснив, за Бандерою, різницю між соціальною і національною революцією і сказав, що зараз відбувається щось на кшталт соціальної, яка має перерости у національну. 

Далі учасники акції, розгорнувши горизонтально великий біло-червоно-білий прапор, рушили до посольства Білорусі, скандуючи «Живе Білорусь!», «Слава Україні! Героям слава!», «За нашу і вашу свободу!» тощо. Попереду несли два великі банери білоруською та українською мовами - «Свободу політв’язням!». 
Біля посольства відбулося невелике віче. Виступали Сівчик, Коханівський, журналіст Артем Скоропадський, активіст Андрій Пастушенко («Сивий») та інші. Всі висловлювали сподівання, що незабаром і Україна, і Білорусь, і навіть Росія будуть вільні від диктаторських режимів.

Чотири сильні патріотичні пісні, одну з них українською мовою, виконав відомий білоруський бард Андрій Мельников:

Наприкінці Микола Коханівський зачитав звернення:

"Ми, представники українських та білоруських патріотичних громадських організацій та партій, у третю річницю кривавої неділі в Мінську, коли силові структури брутально били та затримували мирних громадян, прийшли під стіни посольства БІлорусі на знак солідарності з білоруським народом. 
Ми чітко усвідомлюємо, що білоруський народ під креівництвом Лукашенка доведений до межі виживання. У цей складний період, особливо тоді, коли Україна вчергове виборює собі демократичне майбутнє, ми закликаємо Лукшенка до єдино можливого адекватного кроку, який дозволить йому зберегти хоч трохи своєї честі. Лукашенко зі своїм сином, а також з усією своєю свитою мусять піти геть з білоруської політики та виїхати до Москви, якщо вона їм так подобається. Перед тим він повинен відпустити всіх політв’язнів, яких роками катують та вбивають по тюрмах. А саме: Василя Парфянкова, Ігоря Аліневича, Миколу Автуховича, Олеся Бяляцького, Євгена Васьковича, Андрія Гайдукова, Миколу Дзядка, Едуарда Лобова, Артема Прокопенка, Миколу Статкевича. Лише такий варіант розвитку подій і добра воля Лукашенка втятують його від народної роправи та дозволять побудувати в Білорусі справжню демократію.
За нашу і вашу свободу!"

Це звернення підписали і спробували передати у білоруське посольство, але, ясна річ, його не прийняли. «Дикі люди», - напівжартома прокоментував ситуацію В’ячеслав Сівчик. 



Зі сцени Майдану виступає В’ячеслав Сівчик















Микола Коханівський