Чекала на сьогоднішнє Віче з нетерпінням – сподівалася, скажуть, що далі робити. Тому що для багатьох очевидно, що ситуація з Майданом трошечки зайшла у глухий кут. Влада чітко окреслила, на які (практично ніякі) поступки вона готова піти, і дала зрозуміти, що далі не відступатиме. Майдан після цього не перейшов одразу у наступ. Наближаються свята – трагедія для всіх революцій. Що далі?

Конкретики у сьогоднішніх промовах лідерів було дуже мало. Оголосили про створення народного об’єднання Майдан, докладно розповіли про його цілі й вимоги – і практично нічого про методи і найближчі дії. Лише Тягнибок чітко сказав, що Майдан стоятиме і робитимуться вилазки з блокування урядових кварталів.

Люди підтримували все, що казали зі сцени, але мені здавалося, що ще трошки, і вони заскандують, як у перші дні: “Що ро-би-ти?”

Вважаю, що політичні лідери зараз кажуть так мало конкретики, тому що банально не знають, на які сили можуть розраховувати. Простіше кажучи, не знають, як Майдан переживе свята. Чи не розійдеться, чи не нап’ється-маргіналізується, у якій кількості і з якими настроями повернеться після свят тощо.

Регіонали теж цього не знають і тому узяли тайм-аут. Розпустили Антимайдан, кинувши його учасників (у ці хвилини вони збираються, щоб вибивати з кидал свої гроші), і кажуть (зокрема, Царьов), що основні рішення владою прийматимуться після свят. У перекладі – вони теж подивляться, що після свят залишиться від Майдану і, в залежності від цього, чи то розженуть його рештки і пересаджають всіх більш-менш активних протестувальників, чи то, наприклад, відправлять уряд Азарова у відставку.

Так що все залежить від нас