Уявіть таку собі картину: ви представник малого чи середнього бізнесу в Україні, справно попрацювали у 2013 році, особливо, під кінець року. Ось настав січень 2014 року - друга декада, новорічні свята вже минули, але спогади про свята все ще в пам’яті, організм вже не такий напружений, хочеться спокою, тим паче в Україні завірюхи, снігопад, ожеледиця. І ви, разом із улюбленою сім’єю вирушаєте до теплої країни.

І ось вже теплий пісок, синє море, чайки, гарсон у білосніжному, краби, омари і раптом…дзвінок бухгалтера: алярм! Найбільший ваш контрагент має проблеми з податковим кредитом, проблеми саме по ваших взаємовідносинах, контрагент розлючений, вимагає перенести на вас ризики з ПДВ та всі понесені з цим фінансові витрати. Все - відпустка зірвана, настрій зіпсований, що робити? Зриватись до додому? Телефон обривається від потоку дзвінків, на цьому обривається і наша уява…

РЕАЛЬНІСТЬ

Проаналізуємо вищевказану ситуацію більш детально і розберемо її з точки зору податкових ризиків та планування.

Ні для кого не є секретом, що податкові перевірки не так вже лякають сучасного платника податків, як раніше. Багато з підприємців вже мають значний досвід їх перенесення, та, що там гріха таїти, багато з них мають і особисті знайомства в контрольному секторі, що допомагає, хоч в якійсь мірі, відчувати себе більш менш захищеними від сюрпризів. Але, якщо ви представник малого чи середнього бізнесу в Україні, і ваша діяльність напряму пов’язана з поставками в адресу крупних торгівельних мереж, ваші потенційні ризики знаходяться в прямо пропорційній залежності від ризиків перевірок ваших крупних контрагентів.     

Спочатку розглянемо можливі ризики для платників податків з огляду на ситуацію, яка складається в країні.

Проаналізувавши відкриті джерела розуміємо одне, виконання надходжень до держбюджету у Міндоходів, м’яко кажучи, під сумнівом. І навіть введення нових правил звіту з податку на прибуток, сплатою авансових внесків та звітуванням один раз на рік ситуацію не врятує. А в деякій мірі навіть погіршує, що прямо може вдарити по малому та середньому бізнесу.

Так, нововведення зумовлюють звітувати авансовиків шляхом подачі декларації з податку на прибуток протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). У даному випадку останній день подачі декларації з податку на прибуток за 2013 рік підприємствами, які звітують один раз на рік є 03 березня 2014 року, відповідно останній день сплати - 13 березня 2014 року (п. 57.1. ст. 57 ПКУ). Тобто, фактично перша декада березня 2014 року стане хоч якимось суттєвим наповненням бюджетного розпису.

Тепер проаналізуємо ситуацію крізь менталітет вільного підприємця, листопад – грудень 2013 року - це місяці «жнив». Намагання реалізувати все, що не було реалізовано, збільшення обсягів реалізації у зв’язку з наближення новорічних свят і привітань (на хвилиночку день працівників прокуратури 01.12.13, суду - 15.12.13, МВС – 20.12.13). У зв’язку з чим, обсяги поставок в адресу крупних торгівельних мереж підвищуються в декілька разів. Не секрет, що значна кількість малого та середнього бізнесу сформована саме з підприємств постачальників для таких торгівельних мереж.

Як ми вже згадували, для бюджету результати цієї жниви будуть осяяні тільки у березні. І якщо ці результати не проконтролювати - це фактично може стати катастрофою при виконанні квартального плану надходжень на 2014 рік, а потім і погрожує стати провалом всього року, адже, який старт взяти на початку року, такий буде і рік. 

Спитаєте, чому така довга преамбула? Пояснюємо, від того, які декларації з податку на прибуток буде подано тими підприємствами, які сплачують значні суми коштів податку на прибуток залежить фактичне виконання плану надходжень першого кварталу 2014 року. До цих суб'єктів майже не відносяться ті, хто супроводжують діяльність цих крупних платників, як ми вже зазначали, це як раз і є малий та середній бізнес, хоча вони також складають якійсь то відсоток надходжень, але не такий, за яким треба полювати. 

І ось тут починаєтеся найголовніше, що треба зробити контролерам, щоб декларації були подані з відповідним податковим навантаженням, адже не можна це питання пустити напризволяще. Правильно, погрозити таким крупним платникам нарахуванням з іншого боку, тим податком за який звітують кожен місяць, а це наш улюблений ПДВ. Ось для цього і існує малий і середній бізнес, який у 2013 році «напостачав» нормальні обсяги ПДВ. Ні, нараховувати ПДВ малому та середньому бізнесу контролерам не цікаво, як ми вказали на початку статті, наш маленький платник знаходить маленькі підходи до контролерів на місцях, а якщо не знаходить такі підходи, то починає судитись до «переможного кінця». Тому цікаво «погрозити» крупному платнику, спираючись чоботом на маленького середнячка, задля того, щоб декларація з податку на прибуток була сформована вірно, і відповідно перерахування не зірвали «план надходжень 2014». Ось для цього і використовується зброя масового знищення податкового кредиту – це «транзитні» акти, також відомі як: акти нікчеми або акти без ППР, і до них, в даному випадку, також віднесемо довідки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки. 

Так ось, в цей період, коли малий та середній бізнес заробляє собі на «лазурний пісочок», запланований на січень 2014 року, податковий контроль масово може породжувати «транзитні» акти, на які буде спиратись проводячи «дисциплінарні» бесіди з крупними платниками  у тому самому січні 2014 року.

Чим загрожує для середнього платника податків наявність такого акту? По-перше, ділова репутація: «транзитний акт» - це як «тавро», ти стаєш наче вже не реальний, а віртуальний підприємець і велика торгівельна мережа, для співпраці з якою треба витратити і час і гроші, швидко розриває з тобою торгівельний зв’язок. При чому інколи перекладаючи всі фінансові ризики з донарахувань ПДВ на такого постачальника, зобов’язуючи компенсувати йому суму такого податку (деякі навіть зазначають це в договорах). По-друге – кожна інша торгівельна мережа, використовує власні джерела інформації, також бачить це «тавро» в розбіжностях і не погоджується на укладення торгівельних зв’язків. По-третє, особливо важливе, – зірвано січневий відпочинок із сім’єю.

Що треба зробити, щоб уникнути такого ризику? 

По-перше, вже зараз направляйте запит до рідної ДПІ із проханням надати: керуючись п. п. 2 п. 1 статті 10, статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, інформацію: чи складались акти про неможливість проведення зустрічної звірки підприємства (інші акти або довідки), надати відомості про наявні розбіжності підприємства з податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів за 2013 рік. Повідомити, чи було здійснено будь які зміни направлені на зменшення задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту у 2013 році.

У запиті повідомляйте, вказана інформація платника податків про стан розрахунків з бюджетом або внесена до інших інформаційних баз ДПСУ, не є інформацією з обмеженим доступом, а тому будь-яка особа платник податку (фізична або юридична) має право доступу до такої інформації стосовно себе. Тим більше, що саме на ресурсі Міндоходів визначено права запитувачів визначені відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де зазначено, що кожна особа має право:

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону. 

Чому саме зараз відправляти запит? Тому що, незалежно від того, що згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» орган державної влади зобов’язаний у п’ятиденний термін надати інформацію, ви її можете отримати тільки через місяць. І готуйтесь до того, що у відповіді все ж таки може бути зазначено, що ця інформація є інформацією з обмеженим доступом. З цією метою дублюйте звернення, направляйте копію запиту до Міндоходів України, також направляйте запит через систему електронної звітності згідно даних Міндоходів в централізованій системі приймання електронної звітності http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/povidomlennya-platnikam-pod/58694.html У крайньому разі не бійтеся звертатись до адміністративного суду з позовом про зобов’язання вчинити дії (надати відповідь на ваш запит).  

Система співставлення податкового кредиту та зобов’язань для коригування ПДВ приймає тільки - акт перевірки, тому в деяких випадках ДПІ на місцях склавши Довідку (з висновками про нікчемність) вносять до системи інформацію вже про начебто складений АКТ перевірки, з тим самим номером зареєстрованої Довідки. При цьому платник податків радіє відсутності податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, але насправді в систему вже запущено деформовану інформацію про наявність АКТУ перевірки з номером довідки, яке коригує ПДВ ваших партнерів.

Якщо ви, за результатами будь-якого податкового контролю маєте ДОВІДКУ (з висновками про нікчемність), знайте в СИСТЕМІ співставлення вона фігурує як акт, а тому вам вже легше буде оскаржувати неправомірні дії податкового органу.   

Якщо ви все ж таки потрапили в «зону ризику» і в цей час дізнались про наявність «транзитного» акту в системі, ви будете мати час в запасі на вжиття відповідних заходів. А заходи ці дуже прості, - акт перевірки не може створювати наслідків у вигляді коригування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, а тому, не гаячи часу, за допомогою професіоналів, направляйте позов до адміністративного суду з позовною вимогою визнати дії ДПІ протиправними та відновити в системі ваш податковий кредит та зобов’язання.

Такі завчасні дії, повірте, дадуть можливість зберегти спокій, а також ділову репутацію у вашій діяльності і позбавлять неприємних сюрпризів на початку нового 2014 року синьо-зеленого коня.       

П.С. Наказ Міндоходів 780 від 10.12.2013 р. красномовно підтверджує висновки та застереження викладені у статті.