Можна знайти сто причин не йти на Майдан. Не ходити на акції протесту, не мерзнути на барикадах, не клеїти прокламації, не роздавати агітки.

Я особисто можу знайти двісті причин – без ідіотських, на кшталт – Я люблю Партію Регіонів, Януковича, Лєніна, Сталіна, Путіна, Клюєва, Захарченка, Царьова, Гітлера, Муравйова, ненавиджу телячу мову, Європу, Бандеру, Шухевича, Шевченка, Україну, не знаю, що таке честь, мораль, віра, відповідальність , Батьківщина, прапор….

Чисельні причини «не вийти на Майдан» для людини з нормальними соціальними рефлексами:

Це не справжня революція, я дочекаюся наступної, коли роздаватимуть зброю, білих коней та посади членів реввоєнсовєту справжнім (читай – таким як я) героям.

Опозиція не така, яка б мала очолити революцію, штабом керують не ті, кого б хотілося бачити, до моєї думки ніхто не дослухається, кругом бардак, не зрозуміло, які плани та перспективи перемоги….

Я не люблю Юлю, Тягнибока, Яценюка та не вірю в Кличка….

Сценарій Євромайдану написаний Льовочкіним, Путіним, ФБР, ФСБ, жидами, москалями, олігархами.

Я дуже цінний екземпляр, комп’ютером цвяхи не забивають, краще я буду в соцмережах критикувати кожен крок горе-революціонерів, висвітлювати кожну помилку та давати цінні поради.

Від мене більше користі в дискусіях на форумах та десятках репостів, а ще я - той десять тисяч двісті одинадцятий експерт з написання революційних стратегій та тактик…..

Моїм героїзмом та жертовністю скористаються покидьки, хтось заробить політичні дивіденди.

Нас знову взують та зрадять. Все одно ми програємо, нас вже злили і т. ін.

Дома тепло та затишно, треба святкувати Новий Рік та Різдво….

Я стомився, хворію, не бачу сенсу, не маю сил та наснаги.

Треба ходити на роботу, заробляти гроші, їхати до Одеси/Польщі за товаром, водити дітей до школи, тато/мамо/бабця/дідо заслабли, нема/шкода грошей на квиток, не знаю, звідки стартують волонтери на Київ… Я боюся морозу, грипу, ОРЗ, туберкульозу, педикульозу, беркутів, тітушок, бомжів.

Мене звільнять з роботи, поб’ють, оштрафують, заарештують, заберуть/знищать бізнес, спалять машину, покалічать/вб‘ють…

Для того, щоб мати шанс жити, треба зробити зусилля над собою та пройти через вогонь на вихід з палаючої будови. Любов до України, ненависть до брехні, підступності, жорстокості та безпринципності, відповідальність перед майбутніми поколіннями, почуття гідності, наявність совісті та честі, здатність до співчуття... Розуміння того, що тільки масовий протест, помножений на роботу опозиції в парламенті, захистить тебе і твоїх дітей від свавілля та терору з боку негідників. Треба чітко усвідомити, що зупинитися сьогодні – це не просто стовідсотково унеможливити вибори-2015, та й будь-які вибори.

Злив Майдану сьогодні поставить крапку на будь-яких перспективах жити в нормальній державі. Не вигадуй виправдань про те, що справжня революція та справжні провідники – попереду. Не буде кращої опозиції, не буде кращих провідників. Будуть масові погроми та зачистки суспільства до стану Сахари.

Гопота ніколи не зупиняється. Вони не дадуть тобі шансу відсидітися, відкупитися. Місця в зграї вже зайняті, тобі й мені відведена роль жертв або «терпіл».