Вже більше тридцяти днів у центрі м. Київ можна чути такі заклики як «Банду – геть!» та «Слава Україні!». За цей проміжок часу слова: «євромайдан», «мирна революція» стали свого роду синонімами. Дії влади та нечітка позиція лідерів мітингу призвели до того, що досі не вдалося досягти консенсусу. Здавалося б, що мітинг готовий тривати вічно - одні його покидають, на зміну приходять інші - такий собі кругообіг, проте кожний новий день існування «Майдану» з економічної точки зору - це додаткові витрати.

На що витрачаються кошти?

Очевидно, що мітингувальникам потрібні їжа, обігрів, ліки, одежа тощо. Якщо рахувати в масштабах усього мітингу, все це коштує немало. Наприклад, лише встановлення наметів, за власними підрахунками, коштувало близько 250 тис. грн. Різні інформаційні агентства називають різні суми, та в середньому загальні витрати майдану становлять близько одного мільйона гривень на день.

Хто фінансує Євромайдан?

Провівши власне опитування, стало зрозуміло, що основні надходження коштів формуються за рахунок добровільних внесків фізичних та юридичних осіб. Також на Майдані Незалежності можна побачити десятки волонтерів, які залюбки погоджуються безкоштовно допомагати, чи то працювати в медпункті, чи то їжу розносити, чи надавати побратимам місце для ночівлі, при цьому не шукаючи жодної слави та похвал. Вагомий внесок у функціонування мітингу належить лідерам опозиційних сил. Саме за їх ініціативи та за їх кошти була споруджена сцена, встановлені деякі намети, завозяться продукти та інше. Іноді такі дії викликають обурення зі сторони людей, які вийшли боротися з існуючою владою, проте побоюються, що Євромайдан може бути використаний опозиційними силами лише задля того, щоб забезпечити свою позицію перед наступними виборами та підвищити свої рейтинги. Досить важко отримати дійсно об’єктивні цифри. Нещодавно була оприлюднена інформація, що лише перші два дні після початку збору коштів, добровільні внески з усієї України становили близько 400 тис. грн.. Більше того, люди добровільно почали приносити, їжу, напої, медикаменти та одяг.

Що означає 1 млн. грн. на день для економіки України в цілому?

На перший погляд здається, що 1 млн. грн. - це велика сума, проте, порівнявши її з витратами президента України, які за версією газети «Сегодня»1 у 2012 становили 2 млн. грн. на день, очевидним стає, що українська Єврореволюція коштує досить мало. Якщо подивитись на це число з економічної точки зору, то в принципі його взагалі важко назвати витратами, адже на майдані відбувається просте споживання товарів. Для економіки на рівні держави немає жодної різниці, чи люди споживають товари на майдані, чи у себе вдома.

Які ж реальні збитки від подій у Києві?

По-перше, усе в господарстві має свою альтернативну вартість. Так альтернативна вартість мітингу працездатного українця - це невироблені ним матеріальні блага, чи не надані послуги, що свого роду може негативно відображатися на макроекономічних показниках. Говорячи кількісно, у будні дні на майдані збирається в середньому близько 10 тис. людей. Проте, частина з них - це селяни, що приїхали з регіонів країни, котрі, як правило, в цю пору року займаються лише тим, що відгодовують худобу та споживають ті надбання, які силою власної важкої праці були здобуті за сезон.

Також досить значний відсоток мітингувальників – кияни, які приходять на майдан лише після того, як закінчується робочий день. Є на Майдані Незалежності і безробітні, що прийшли, або приїхали з надією, що зміни у політиці держави зможуть в майбутньому створити додаткові робочі місця саме для них. Варто зауважити, що відповідно до даних держкомстату України станом на січень 2013 в Україні офіційно зареєстровано 564,4 тис. безробітних. Не зважаючи на те, що перелічені вище три групи осіб мітингують практично без збитків для економіки в цілому та на те, що сотні тисяч людей виходять лише на вихідних, не відриваючись від основної діяльності, загальні втрати все-таки існують.

По-друге, негативний вплив на бюджет держави мають витрати на додаткове залучення сил правоохоронців, яким доводиться слідкувати за порядком. Сюди також можна включити ті випадки, коли правоохоронцям не вдається виконувати свої функції, а саме - нищівні дії людей, які створювали масові безпорядки, поваливши пам’ятник Леніну, чи дії тих екстремістів, що розбивали вікна в приміщенні Київської Міської Державної Адміністрації, намагаючись силою захопити владу. І якщо про перше можна сперечатись, не знаючи напевне, чи отримали користі ненависники пам’ятника більше, аніж вартість його встановлення (адже практично відсутні інструменти, які б дозволили якісне порівнювати з кількісним) тоді дії екстремістів можна напевне відзначити як пагубні.

Скільки доцільно витрачати на такі мітинги?

Якщо подивитись на ситуацію, що склалася в Україні з не зовсім звичайної точки зору, можна побачити, як працюють деякі фундаментальні поняття економіксу в даній ситуації і відповісти на поставлене запитання. Для цього, давайте припустимо, що Євромайдан - невиробниче підприємство, нематеріальним товаром якого є забезпечення кращого життя пересічному українцю шляхом реалізації його прав і свобод. Кожен українець, що вірить у майдан, виступає свого роду інвестором.

Дехто інвестує свій час, хтось – фінансові чи інші, матеріальні та нематеріальні, ресурси. Очевидно, що в даній ситуації інвестор виступатиме і в якості споживача такої своєрідної продукції. Відповідно, кожен готовий інвестувати не більше, ніж сума майбутньої його власної вигоди від діяльності такого підприємства.

Наприклад, якщо хтось керується переконаннями, що «Майдан» змусить владу підписати угоду про асоціацію з ЄС і від цього в майбутньому ця людина отримає певні переваги, то розмір її інвестицій не може переважати майбутні вигоди для себе. Також, можна стверджувати, що «Майдан» буде витрачати ресурси доти, доки теперішні граничні витрати не зрівняються з майбутньою граничною вигодою для кожного.

Таким чином, якщо вірити у те, що кожен мітингувальник керується саме цими принципами, тоді підприємство «Майдан» теоретично не може бути неефективним, за умови досягнення поставлених перед людьми цілей. Це означає, що в майбутньому, за цих же умов, дане явище дійсно матиме позитивний ефект для покращення життя його прихильників.

Загалом, хотілось би звернути увагу, на те, що необхідно розмежовувати такі поняття, як реальні збитки від Єврореволюції та витрати на існування «Майдану». З економіної точки зору вони принципово різні та по-різному впливають на економіку України. Перше поняття – негативне, друге може мати і позитивні наслідки для господарства.

Відповісти однозначно, чи буде таке явище, як Єврореволюція корисним в кінцевому рахунку для усього господарства, досить складно. Можна однозначно зауважити лише те, що коли поставлені цілі перед мітингувальниками буде досягнуто, то прихильники Євромайдану отримають певні переваги для себе в майбутньому. І в такому випадку переможеною буде теперішня влада, а переможцями прихильники мітингу.