Кілька днів тому з ініціативи колег з Hromadske.tv стартувала акція, метою якої є підготовка новорічного звернення українського народу до президента Януковича. Розуміючи, що телевізійна версія цього звернення має обмежені часові рамки, я вирішив і собі викласти «побажання» чинному главі держави, скориставшись можливостями ЖЖ.

Отож, що б сказати Вікторові Януковичу за кілька хвилин до старту нового 2014-го року?

По-перше, Вікторе Федоровичу, може, досить гвалтувати країну та її громадян, нав’язуючи всім своє і тільки своє бачення майбутнього мільйонам співвітчизників. За три роки ви, пане президент, вже кілька разів брутально порушили Основний Закон країни, спочатку підписавши зрадницькі «Харківські угоди», а відтак поцупивши у своїх громадян європейську перспективу.

По-друге, пане Вікторе, може, ви й досі не усвідомили неспростовного факту нелегітимності свого президентства, але навіть ті, хто голосував за вас на президентських виборах, обирали главу держави з абсолютно іншими, аніж у вас, повноваженнями. Після виборчої кампанії ви хутенько, за допомогою кишенькового Конституційного суду, всупереч усім писаним в Україні законам, украли собі додаткові преференції і важелі, маючи на меті побудувати в Україні диктаторський режим.

По-третє, пане президенте, невже ви гадаєте, що громадяни України охоче і без спротиву споглядатимуть на те, як зусиллями усієї державної машини ви поширюєте на весь терен, відданий вам вашими виборцями, «понятія» і звичаї середовища, з якого вийшли ви і ваша команда «проффесіоналів»? Якщо вам таке й спадало на гадку, то, повірте, це було найпомилковішим вашим судженням про Україну та її мешканців.

По-четверте, ВФЯ, ви глибоко помиляєтеся, що за допомогою мордобою, залякувань, морального і фізичного терору зможете й надалі керувати 46-мільйонним народом, за яким – сотні літ спротиву будь-якому зайді, бандиту і окупанту.

По-п’яте, пане президент, якщо ви так боїтеся Майдану, але ніяк не реагуєте на справедливі вимоги людей у центрі столиці, то мусите затямити – майдан буде у кожній українській оселі, майдан вируватиме на сторінках газет, в ефірі непідвланим вам теле- і радіостанцій, в інтернеті, і журналісти не дадуть образити ні себе, ні своїх колег. З такою кількістю майданів, та й з мільйонними маніфестаціями у Києві, мабуть, не дав би собі ради навіть найдосвідченіший диктатор...

Цей перелік явно не вичерпує всього, що я хотів би сказати вам, Вікторе Федоровичу, під завісу 2013-го. Але, гадаю, його достатньо для одного-єдиного побажання: залишайтеся у ньому, в старому році, з дуже символічною нумерологією. Будьте там, зі своєю командою «проффесіоналів», зі «Сім’єю» і вірним вам «Беркутом», з вашими кумами-генпрокурорами тощо. Залишайтеся, а ми підемо далі. Нам не по дорозі...