В знаменитій сицилійській Cosa Nostra існував свод правил - омерта (із італійськоі omertà — кругова порука, взаємне прикриття) — своєрідний кодекс. Крім правил достойної поведінки членів мафії, в цьому переліку були прості і однозначні закони:

1. Є лише одна причина залишити організацію - смерть;

2. Хто ображає одного члена організації - ображає всю організацію;

3. Правосуддя здійснює лише організація;

4. Члени організації підпорядковуються голові організації беззастережно;

5. Зрада карається смертю зрадника і всіх його родичів. Під зрадою розуміють все, що може зашкодити організації, навіть вимова будь-яких слів під час слідства.

Ту систему боялись всі жителі. Нашу систему також бояться всі. Я особисто дуже. Тому смішно виглядає на прес-конференції із головою ДАІ його питання до журналістів: «ви що, не довіряєте рапорту співробітника міліції?» Бо питання риторичне і єдиною відповіддю є негативна - ні. Мені ввижається, те угрупування, що ми все ще називаємо українською системою влади, живе саме по цих законах. Від сільського міліціонера чи голови і до керівників основних органів влади.

Як стається так, що молодий хлопець із глибинки після служби в армії чи внутрішніх військах, потрапивши до міліції, стає жорстоким злочинцем, який ладен виконувати будь-які накази, калічити і вбивати?

Ніхто ніколи не розкаже своєї історії, бо це смертельно небезпечно, але я маю фантазії щодо основного механізму. Коли я переказувала таку видуману типову історію знаючим людям, то отримувала стверджувальний кивок. На більше і не розраховувала, бо.... Дивись пункт 5.

Тож, уявімо молодого хлопця, сім'я якого залучила всі можливі ресурси і зв'язки, щоб проштовхнути малого на дуже хлібну роботу міліціонера. Він уже в участку із півроку і трохи розуміє, що від нього очікують на цій роботі. І от якось його відправляють в камеру до затриманого. Він заходить, але помічає, що щось не так. Він береться за тіло, обмазується в крові, трясе і намагається привести до тями. І в цей момент до камери заходять старші товариші і із розумінням і співчуттям мугикають: «Ну як же, зрозуміло, не втримався.» А наш молодий правоохоронець кричить, що не робив нічого, все так і було. Ну і старші товариші, зрозуміло, обіцяють тримати цей інцидент в секреті, але попереджають, що по закону тут світить не менше семи років у в'язниці.

Отак він вже в грі. Далі при будь-якому спротиві виконувати накази йому нагадуватимуть про небезпеку його свободі і розказуватимуть, що все знімалось на телефон і докази ніхто не знищив. І вже через кілька років цей хлопець цілковито готовий до беззастережної служби господарям, бо страшно і важко лише при першому катуванні, а далі все як у серійних вбивць іде по накатаній.

Крім того, мотивація неконтрольованої влади над іншими, бажання відчути власну силу і могутність у молодих міліціонерів та і у старших можновладців зашкалює. І подальші взаємини в системі лише сприяють влиттю в злочинне угрупування. Чи є ця система суто міліцейською, кагебешною чи смішаною із впливом бандитських методів - це зайве теоретизування.

В інших службах такими порушеннями можуть бути економічні злочини, чи підробка документів, сімейственність і допомога начальства в домашніх справах, але механізм взаємного шантажу і залежності є універсальний для державної служби в нашій країні.

На відміну від сosa nostra, тут правосуддя не здійснює ніхто. Система прикриває своїх членів всіма легальними і нелегальними методами, але не карає, бо крім вірності системі немає ніякого етичного кодексу. Я вже чула нарікання від злочинців старої закалки на те, що як тільки криша стала в погонах, то нівелювався кодекс честі всередині злочинного світу.

Беззахисність будь-якого громадянина перед цією системою безперцендентна. На Сицилії міг бути шанс появи непідкупного комісара Катані. А у нас комісари і є основою мафіозної структури, до якої залучено і судову, і виконавчу гілки влади.

Риторика про те, що утримання системи здійснюється із коштів платників податків, розповіді про права людини і цитати із конституціі лише дратують. Бо слабинка і невиконання наказу є зрадою, і може загрожувати смертю для всієї родини. А гнів ЗМІ, плачі родичів закатованих студентів чи згвалтованих жінок - дуже відносна небезпека, криша висока, вона прикриє.

Все викладене - лише мої фантазії, безпідставні і перебільшені. Реальну картину дослідити неможливо. Чи є шанс, що в міліції залишилось хоч 20% офіцерів із честю, яка не заплямована порушенням закону? Якою є вирогідність, що серед держслужбовців є більше 50% людей, не задіяних до ланцюга пердачі поборів і хабарів?

Як же хочеться, щоб мої фантазії були моїм власним кошмаром, а не правдою. Але якби ж то так, то при перших же побиттях з боку Беркута, першими на пікет прийшли б ці чесні правоохоронці. А навіть не через вуличні акції, а шляхом звільнення із органів вони могли б вказати на неправомірність дій підрозділу, подати в суд на порушення уставу, допомогти розслідувати ці справи.

В реальності ми маємо зволікання та затягування із розслідуванням кривавого розгону Євромайдану 30 листопада, неправомірне трактування закону про амністію учасників протестних акцій 1 грудня суддями, ігнорування правоохоронцями підпалів машин та побиття активістів.

Це жах, коли вночі одна із найактивніших громадянок нашої країни, активістка і журналістра Тетяна Чорновіл була по-звірячому побита двома чоловіками. Всі зараз гадають, чи виконавцями були перевдягнені міліціонери, чи замовником був Міністр внутрішніх справ або хтось інший із власників маєтків, описаних Тетяною, чи може і нші політичні сили, зацікавлені в переході протистояння народу і влади у озброєне русло . А могли бути нарвані і звиклі до безнаказаності дітки когось із злочинної системи. Звідки ще у них може бути така машина і стільки звірячої наглості? І навіть якщо цих трьох (чи вже шістьох?) покарають зараз жорстко і показово за хуліганство, і намагатимуться довести відсутність зв'язку із МВС, #євромайдан в невиновність решти системи влади не повірить. І правильно зробить. Бокзараз маємо наслідки безкарності злочинів системи, все їхня справа - Сosa Vostra.

Перші дні січня поларували нові ілюстрації до тези про системність порушень закону правоохоронцями. Тепер за звання найбрутальнішого порушника закону при виконанні борються всі без виключення працівники ДАІ, проводячи незаконну слідчо-оперативну діяльність по місцю проживання активістів Автомайдану, залякуванням намагаючись підписати протоколи про порушення, якого не було, заднім числом за 29 грудня.

Кожен інспектор знає, що виконує злочинний наказ, що його активісти знімають на камеру  - але як йому втікти, як стати на бік правди?

Комісару Катані вдалося побороти мафію, бо простим виконавцям він міг пообіцяти зменшення покарання і захист від гніву банди. А що активісти #євромайдану можуть запропонувати перебіжчикам крім радісних обіймів, за якими все одно підуть розслідування минулих злочинів і крики «Ганьба!».

Тож, як це не сумно і боляче, але жодному із задіяних акторів найновітнішої історії України відступати немає куди. Для активістів уже зараз життя і безпека родин і бізнесу під загрозою. Для владної системи ця загроза стане реальною за умови зміни влади чи системи прийняття рішень. Отак і стоїмо із ворожою гримасою, дивимось. Стінка на стінку. Брат на брата. І безвихідь.

Залиш надію....

Лише краплі океану навколо