Ми це зробили. Це було практично неможливо, за тиждень набрати п'ятдесят тисяч з заледве вісьми, але у нас вийшло. Звичайно, це не сто тисяч, які нам ще необхідно зібрати до 19 січня, але це демонструє кілька простих речей.

1) Прихильники Тимошенко виявились зовсім не такими розрізненими і деморалізованими, як нам настирливо втовкмачували різні «аналітики» з Банкової. Коли виявилось, що недостатньо сподіватись на «магію петиції», вони згуртувались і розпочали кампанію на підтримку своєї улюблениці. Всі робили те, що в їх силах: хтось репостив, хтось малював плакати, хтось включив оголошення в баннерну мережу, хтось проплатив інформаційну кампанію в Гуглі. Саме в цьому, в цій стихійній самоорганізації, запорука блискучого політичного майбутнього Юлії Тимошенко в українському політикумі. Маючи таких прихильників, можна не хвилюватись за свої перспективи. 

2) Нарешті прокинулась партія Юлії Тимошенко, яка перебувала чи то в глибокому ступорі, чи то в сплячці, через те, що Юля в ув'язненні і не може оперативно тримати руку на пульсі партійного життя. Я поки що не можу сказати, в який момент наступило пробудження... але низова ланка, районні організації, рядові члени партії замість пасивної участі в подіях, знайшли в собі сили проголосувати за петицію. Окремо слід відзначити організацію точок підписання, які зметикували створити партійні осередки для тих людей, які не можуть чи не вміють голосувати через Інтернет. Це відбулось не одразу, із труднощами, але ось вона - стоїть палатка на Майдані, і я точно знаю, що в районах теж організували такі пункти. Це значить, що коли Юля нарешті вирветься із застінків, їй буде на кого опертись.

3) Вперше вийшла в мережу і звернулась безпосередньо в прямому ефірі до своїх прихильників Женя Тимошенко. Для багатьох це було своєрідним сигналом, спусковим гачком, символом - адже Юлін твіттер був «заморожений» на протязі останніх двох років, а тепер він знову зазвучав в мережі, даруючи надію на те, що скоро туди дописуватиме не її донечка, а й сама Юля. Цей сигнал адекватно було сприйнято не тільки її прихильниками, а й на Банковій, яка так перелякалась, що знову випустила всіх собак і докладає всіх зусиль, щоб навколо Тимошенко знову утворився інформаційний вакуум.

Вони запізнились. Ми цього не допустимо. Нас уже 50 000. Така кількість проламає будь-яку інформаційну блокаду.

І дуже символічно, що цього водорозділу ми досягли в день, коли з Майдану, підтримана голосом тисяч людей, нарешті пролунала вимога звільнення Юлії Тимошенко.

Але не варто забувати, що нам треба СТО ТИСЯЧ! Тому не збавляємо темпу і не розхолоджуємось. У нас тільки тиждень на це.

Будьмо реалістами, вимагаймо неможливого! 

ЯК ПІДПИСАТИ ПЕТИЦІЮ. ДЕТАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ