У Верховній Раді почалися вирішальні дні. Вирішальні не лише для влади, яка наполягає на прийнятті бюджету на 2014 рік,  чи опозиції, яка висуває ряд вимог до влади, зокрема, щодо відставки голови МВС України, розформування спецпідрозділу "Беркут", звіту у Верховній Раді Генерального прокурора з приводу закону про амністію,  а вирішальні, в першу чергу – для українського народу.

Українське суспільство сподівається на те, що парламентські опозиційні партії будуть ефективно працювати та доб’ються вимог Майдану. Від громадських організацій та активістів були різні пропозиції щодо спільних дій, зокрема, йшлося про допомогу у заблокуванні роботи Верховної Ради, щоб завадити ухваленню антисоціального бюджету на 2014 рік і змусити владу виконати вимоги Майдану.

Схоже, нас почули. І попри шалену кампанію по дискредитації Громадської ради Майдану та мене особисто, опозиційні парламентські партії таки заблокували парламент. Правда спікеру Рибаку чомусь вдалося відкрити чергову сесію  та пленарне засідання. Крім того, "вселила надію" заява голови профільного Комітету Верховної Ради, щодо готовності  ПР йти на компроміс з опозицію.

Блокування надходження коштів через псевдо тендери, "прихватизацію" і "братську російську допомогу" є страшнішими для влади ніж барикади на Майдані. Відсутність бюджету на 2014 рік  зупиняє збагачення нинішньої провладної "еліти" і не зачіпає інтересів громадян, які отримують кошти з державної казни.

Проте, прийняття бюджету збільшить фінансування правоохоронних відомств, які приймали участь у побитті невинних людей. Іншими словами, прийняття бюджету 2014 року у нинішній редакції – це плата влади беркуту, тітушкам,  антимайданам за протистояння і побиття.

Так виглядає, що громадськість правильно підказала політикам  як і де треба тиснути на владу для досягнення мети озвученої на Майданах України. І тільки спільні продумані дії політиків та громадськості, а не обливання брудом, можуть давати позитивний результат. Мільйони людей на вулиці для влади не страшні. А недоотримані мільйони – пережити важко.

Тепер важливо зберегти Майдани, тримати позицію у парламенті і не дати себе "розвести, як котят". І скоро, провладні депутати самі ініціюватимуть відставку Азарова й суди над правоохоронцями.