Як народжений і вихований у Кривому Розі, як правдивий індустріальний російськомовний східний українець, я хочу відповідально заявити: перестаньте носитися із совками, перестаньте ніжно шанувати їх тонку душу, перестаньте боятися показати їм те, до чого совки не звикли, і тому казяться, як неандертальці при вигляді тостера.

Перестаньте боятися, що українська мова та портрети Бандери когось з них «відвернуть від євромайдану». Перестаньте нести ахінею - «говорити з аудиторією треба на її мові», бо ви поняття не маєте, якою мовою говорять совки.

Колись совкам поставили Леніна, і совки (хоч і не мали для цього жодної причини), визнали його своїм. Якщо совки будуть бачити Бандеру - вони до нього рано чи пізно звикнуть, і також визнають своїм. От і вся психологія мас.

І, коли провадите агітацію, перестаньте зважати на критику зі сторони ніжних інтелігентів. Ніжний інтелігент - істота, створена для критики. Він буде критикувати вас, що б ви не робили. Якщо у ніжного інтелігента внутрішні проблеми з історичною пам'яттю, роздвоєння громадянської свідомості і амбівалентне ставлення до УПА - це не ваші проблеми. Агітація ніколи не звертається до ніжних інтелігентів, для них існують книжки. Агітація - продукт масовий, і тільки на маси мусить орієнтуватися.

Маси - інертні. Маси завжди реагують на нові символи агресивно, звикають до них поволі. Але щоб вони звикли, треба їх, як мінімум, демонструвати.